Вчора, 24 червня, у вінницькому хабі “Місто змістів” відбулася лекція «Сторітелінг для сценаристів, письменників і блогерів», на якій автор книги Сергій Гаврилов поділився масою теоретичної та практичної інформації про те, як написати комерційно успішну історію з цікавим сюжетом.

“Таке приємне відчуття – доставляти стільці!” — рівно о 19:00 Сергій Гаврилов, сценарист та письменник, розпочав свій виступ зі сцени хабу, в якому дійсно не було де яблуку впасти. Відвідувачі, що прийшли послухати лайфхаки та практичні поради зі “сторітелінгу” зайняли майже дві кімнати хабу – рідкісне явище для подібних подій у Вінниці. На основі своєї “свіжоспеченої” книги «Всі крапки над «І»сторією», Сергій Гаврилов провів двогодинну лекцію про те, як “зібрати пазли” і написати цікаву комерційну історію.

Письменник почав з того, що послідовний виклад фактів — це ще не історія, а, точніше, спрощена версія цього поняття. Як пояснив автор, факти, що “Сергій Гаврилов виїхав з Києва та приїхав до Вінниці” не стали б історією, якби не все те, що сталося навколо цих фактів: метушня перед від’їздом, пошук маршрутки на вокзалі та спека.

— Історія, це не послідовність фактів, а все, що відбувається навколо фактів, відтак наповнює їх емоціями, напругою та випробовуваннями.

Нижче – найцікавіші практичні поради та “лайфки” якими поділився на лекції Сергій Гаврилов у форматі прямої мови:

Чотири надрізи драматичної історії

Ідея — це перша крапка історії. Коли до вас приходить ідея – вона здається ідеальною, фізіологічно ми щасливі, що придумали її. Дехто, перебуває в такому стані довше, інші – починають себе критикувати. Я раджу відкласти свою ідею на деякий час і дати її укорінитися у цьому світі. Не давайте читати її своїм критичним знайомим. Спочатку — відсвяткуйте свою ідею, а далі — її можна безжально “препарувати”. Розберіть ідею на частини, знайдіть у ній “намір” та “перешкоду”, те, що хоче головний герой, і те, що йому заважає. Це первинний конфлікт, без якої драматична історія не може існувати.

Критика працює на “антиідею” історії, яка виникає відразу після створення ідеї. В історії про кохання — одразу виникає ненависть чи страх. Коли хтось критикує вашу ідею — вони працюють на вашу ідею також. Сперечайтеся і дякуйте. Ви дізнаєтеся, як говорить антагоність вашої історії.

Чотири надрізи драматичної історії – герой, мета, антигерой, антимета. У історії завжди має бути те, що герой хоче і те що йому дійсно потрібно. І чим більш різними будуть ці речі — тим більш цікавим та неочікуваним буде фінал вашої історії. Тільки перешкодами можна відкрити вашого героя. Герой на початку має бути завжди слабший, для того щоб було цікаво дивитися, як він буде боротися.

Для того, щоб ваша історія була ідеальною, у ній мають бути аспекти минулого, теперішнього та майбутнього. Це називається знайома новизна. Потрібно взяти минулу зрозумілість, якийсь міф чи старі сюжети, і одягнути в актуальну одежу. Тоді історія починає жити. У футуристичній та складній історії потрібна проста лінія, наприклад, про кохання. Якщо є історія про важке та заплутане кохання — потрібно дати щось зрозуміле, якісь знайомі сучасні обставини.

Досконалість дратує

Якщо ви хочете, щоб ваша історія “зайшла” якомога більшій аудиторії, ви повинні працювати з базовими проблемами людини. На цьому будується весь кінематограф Голлівуду. Коли щось загрожує життю людини, всі інші проблеми про сенс життя чи кохання відходять на перший план. Коли ми показуємо ці перешкоди і закриваємо базові потреби, тоді буде цікавіше дивитися на те, як з’являється дружба, кохання, повага та інші відчуття.

Контакт вашого героя з якоюсь людиною проявляє щось у вашому герої, дає йому якісь артефакти. У “Колобку” головний герой не навчився нічого від інших героїв, тому його з’їла лисиця.

Головний секрет вашої історії —  це рецепт змін на краще. Чим глибше ви його заховаєте — тим більш комерційною буде історія.

Закиньте головного героя до вирла випробувань, щоб переплавити ці недоліки на еліксир. Ви маєте максимально сфокусувати увагу читача на головному герої.  Для того, щоб його створити, ви “накидуєте” на нього бажаних якостей, даєте йому мету і магніт, тобто якість, яку захочуть мати глядачі у себе або у своїх оточуючих. Цікавий магніт є у доктора Хауса: при тому, що він мізантропічна і соціопатична людина, він супер професіональний діагност, це зацікавлює.

Коли ви створюєте свого героя, отруїть його нестачею. Навіть якщо зовні ваш герой ідеальний, покажіть його недоліки. Досконалість дратує. У героя також повинен бути скарб, тобто позитивна якість, яку герой сам не усвідомлює, але вона відкриється в кінці історії. Дуже крутий момент, коли недолік героя перетворюється на його скарб. Інший елемент — таємниця, бо вона завжди притягує увагу читача.

Поганці (антогоністи) нас приваблюють тим, що вони дозволяють собі те, чого ми собі в силу моральних якостей, дозволити не можемо.

Потрібно описати героя: як він виглядає і як його сприймають оточуючі, його характер та сутність. Герой на початку і герой на кінці розкриє різні якості характеру. У головного героя характеризація ніколи не збігається зі суттю. Якщо герой за виглядом і за сутністю показаний, як ловелас – це нікого не цікавить. В Титаніку, наприклад, джентльмени на початку цілують дамам руки, а потім ми бачимо сутність цих людей, коли вони як звірі, відкидають дітей і жінок, для того щоб потрапити на рятівний човен.

Фото Марини Сербінович

Олеся Яненко

See Full Bio