У народі кажуть «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться». Знали чи не знали про це учасники майстер-класу з писанкарства, але допомогти довше існувати цьому світу прийшли майже 20 осіб.
Хоча й писанкарство, особливо у містах, не користується великою популярністю і потихеньку забувається та “заклеюється” звичайними наклейками, у приміщенні вінницького осередку Пласту вчора, 26 березня, відбувся майстер-клас з розпису писанок.
Учасниками були переважно дівчата та жінки — хтось прийшов з подругою, хтось з однокласницею, а хтось із тіткою. Серед дівчачої компанії був лише один хлопчик, який прийшов з мамою і вже не вперше розписував писанку, що було помітно по його вмілих рухах, яким багато учасниць майстер-класу могли б позаздрити. Більшість з учасників вже не вперше розписували писанки, але деякі вперше взяли у руки головний інструмент – писачок.
Ще до початку майстер-класу всі учасники мали змогу переглянути зображення писанок та прочитати значення символів, але більше про них вже розповіла організаторка Вікторія Коновалова. Історія писанки, символи, традиції, техніка виконання — про всі ці нюанси мистецтва говорилось впродовж майстер-класу.
Вікторія Коновалова розповіла, що перші писанки в Україні були знайдені ще у часи Київської Русі в ХІХ-Х століття, але нещодавно викопали глиняну писанку ще часів Трипільщини.
- За давніми звичаями, писанка мала малюватися вдома тільки жінкою і в цей час в хаті не повинно бути нікого. Інколи родичі навіть стерегли, щоб ніхто сторонній не зайшов у хату. В хаті могла бути лише маленька дитина в люльці. Жінка мала прибрати в хаті, причепуритись сама, налаштувати свій внутрішній стан, помолитися і лише тоді приступати до малювання писанок. В хаті, де було більше дівчат, завжди малювалося більше писанок. За період до Великого посту могло малюватися 60-100 писанок, – розповідає про ритуал писанкарства Вікторія.
Для миття писанок бралась перша дощова вода. Жінка, коли поверталась додому і несла цю воду не мала права ні з ким говорити, навіть, якщо з нею віталися. Частіше всього писанки писалися вночі, коли всі лягали спати, лише тоді жінка могла зосередитися на процесі та не відволікатись на буденні справи.
Писанка завжди мала сакральне значення, адже яйце символізувало землю та сонце, яке сходить і заходить. До того ж, як говориться в прислів’ї — «Живе родить живе, мертве, мертве родить живе». У яйця ж немає ні початку, ні кінця, що символізує постійний коловорот, те, що все йде по спіралі. Не секрет, що важливу роль у писанках відіграють кольори — це не лише візуальна складова, але й сакральний сенс писанки.
- Раніше брали натуральні барвники з буряка, лушпиння цибулі, листя зелених рослин. На сьогоднішній день це складно, тому використовуються барвники для крашанок і ними ж малюються писанки.
- Писанка завжди акумулювала багато символів особливо в кольорах. Червоний колір є найбільш поширеним, тому що колись його називали красний, адже він гарний та символізує любов, позитивні емоцій, налаштування на добро та краще майбутнє. Зелений символізує природу, її відновлення, процвітання, урожай, надію. Якщо хочете вкласти побільше надії обирайте зелений колір. Жовтий — це сонце, світло, добро, хліб, жито, пшениця. Чорний– земля, ніч. Раніше чорний символізував світ темряви, світ потойбіччя. Чорні писанки були більш магічні, мали більше сакральне навантаження. Просто так їх не дарували, а носили на гроби до померлих. Сьогодні чорний символізує землю і використовується, аби більше відтінити інші кольори.
Вікторія розповідає, що процес малювання писанок безперервний, бо навіть всі, хто прийшов сьогодні писати писанки згодом можуть навчити робити це своїх близьких та знайомих, а вони в свою чергу інших. І так по колу, адже світ існуватиме допоки пишуться писанки.
- Символи на писанках також грають одну із основних ролей. Основний символ це сонце — кружечок з промінням або спіральки. Використовуються часто і зірочки, цяточки — це на урожай. Грабельки — на воду, щоб йшов дощ і був гарний урожай. Квіти — ружі або зірки — це символ кохання. Якщо дівчина любить якогось хлопця і хоче освідчитися таємно, вона малювала на писанці зірку або ружу і дарувала хлопцю. Він не повинен був залишити її осторонь і мав з нею одружитися. Християнство внесло хрести, церкви, берегиню. Також малювалися хвильки, які означали море, олені, пташки, все, що символізує рослинний та тваринний світ.
Організаторка також розповіла, що є понятті чоловічої та жіночої писанки. На чоловічих в основному зображався листочок дуба або дубочки, що символізувало силу, здоров’я, чоловічу потугу. На жіночій зображалась берегиня, яка потім трансформувалась в символ вазону, листя якого тягнеться вгору. Якщо жінка довго не могла завагітніти, то вона малювала такі символи на продовження роду. Така писанка вважалась своєрідним оберегом.
- Важливо малювати з почуттям: коли будете малювати свою писанку, налаштуйтесь на неї. Не відволікайтесь на когось, не думайте про те, що за світло не заплачено вдома, чи мама буде сваритися, що десь затримуєтеся. Не поспішайте, бо поспіх ніде не потрібен. Ви маєте розуміти як ведете лінію, що хочете зобразити і як воно просторово виглядатиме. Спочатку все уявляєте, а потім малюєте.
Далі Вікторія розповіла як ділити малюнок на писанці та наголосила на тому, що краще не малювати олівцем та якомога менше зайвих дій проводити з яйцем, адже потім фарба може погано лягати.
Невеличке підвальне приміщення наповнюється світлом від свічок і запахом воску. Кожен із учасників майстер-класу продумує малюнок, який хоче зобразити на своїй писанці та ретельно протирає яйце оцтом. Яйця для писанок використовують лише сирі.
Для того щоб малюнок гарно лягав, воно має бути ретельно витертим. На столах окрім малюнків писанок, багато писачків, воску та свічок. На першому етапі всі за допомогою розігрітого писачка та воску наносять основне зображення на писанки.
Кожен працює досить зосереджено, чітко вимальовуючи кожну лінію. Дехто малює досить впевнено, в когось лінії виходять дещо кривими, чи то від хвилювання чи просто через браку досвіду.
Серед присутніх лише один хлопчик, який прийшов разом зі своєю мамою. Його можна назвати одним із найбільш зосереджених учасників, і не дарма Вікторія на початку майстер-класу говорила, що хлопці інколи можуть зробити краще писанку, ніж дівчата.
- Використовуйте мінімум два кольори, білі лінії, які наносите на першому етапі не рахуються. У нас сьогодні є жовтий, зелений, червоний, синій та чорний кольори. Починаємо зафарбовувати від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Враховуйте те, що кожного разу після того як ви занурите яйце у фарбу з певним кольором, маєте воском навести ті лінії, які мають бути саме того кольору — від найсвітлішого до найтемнішого. Після того, як всі кольори будуть нанесені писанку потрібно нагріти над свічкою, щоб розплавився зайвий віск і витерти його серветкою. Кожен колір та елемент витирайте окремо.
Вікторія наголошує на тому, що руки мають бути постійно на столі, працювати краще над серветкою, а писачок з воском потрібно тримати вертикально і не царапати поверхню. Атмосферу у приміщенні задають народні пісні.
Здається кожен насправді дуже зосереджено працюємо зі своєю писанкою та інших не існує в приміщенні. Звичайно, молодші учасники майстер-класу трішки більше відволікаються на розмови, але від цього їх писанки аж ніяк не виглядають гіршими.
Одна із учасниць майстер-класу — Марія, розповідає, що востаннє малювала писанку ще в школі років 8 тому і прийшла, щоб згадати як це.
- Я вірю у магічний сенс усього, писанки не виняток, але не маю часу заглиблюватися в усе це, тому і в особисту писанку нічого не вклала окрім часу і деяких рухів рученятами, – говорить дівчина.
Організаторка майстер-класу Вікторія, як і Марія, свою перше писанку намалювала близько 7 років тому на майстер-класі.
- Тоді приїздила майстриня і я вирішила також спробувати розписати писанку. Свою першу писанку тоді я малювала близько трьох годин, а зараз вже за 30-40 хвилин справляюсь. Я малювала ружу, хоча вона й трішки кривенька вийшла, але для першого разу, то було дуже гарно. Така яскрава червоно-жовта писанка на зеленому тлі. Найбільше у писанках люблю чорний колір, його, до речі, найбільше саме в подільських писанках. Але я його люблю за яскравість, адже на ньому дуже контрасно виглядають інші кольори.
Любов Вікторії до яскравих кольорів напевно передалась і учасникам майстер-класу, адже писанки у них вийшли дуже яскраві та абсолютно різні. Тут були і тварини, і рослини і геометричні візерунки.
Який зміст кожен заклав у свою писанку, залишиться секретом, а ми будемо вірити, що писанкарство з кожним роком ще більше відновлюватиметься. І свою першу писанку ми, до речі, також зробили.
Захід відбувся за сприяння Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА.
Фото автора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.