Рекламний матеріал
Щороку у Вінниці зростає кількість велосипедистів – цьому сприяють десятки кілометрів велодоріжок в межах міста, сервіси прокату, що дають змогу затестдрайвити велопересування між потрібними точками на мапі та різноманітні міські велоподії, частиною яких часом так хочеться стати, навіть якщо ти пішохід.
Але вже усвідомлено придбавши собі власного двоколісного, в якийсь момент можна зловити себе на думці: “А чому лише Вінниця?”. Пікніки на природі, огляд чи екскурсії маловідомими пам`ятками, мальовничі краєвиди – все це може бути доступним завдяки двоколісному “предку” мотоцикла.
“Так а де можна ті пікніки влаштувати?”, “А як до тих пам’яток та мальовничих місць комфортніше та безпечніше добратись?”, “А де ж знайти когось, хто б продемонстрував, як це все краще організувати?”. Відповіді на всі ці питання, незабутні враження та відповідний безпечний супровід можна знайти у велопоїздках з велоклубом “Пірати”, у засновника яких ми й взяли інтерв`ю.
Хто наш спікер?
Андрій Спінул – велосипедист із майже 18-річним стажем, який власноруч організовував десятки велопоїздок в межах Вінницької області, а віднедавна – й в межах інших регіонів нашої держави. Як і багато велосипедистів, він навчився кататись на велосипеді в ранньому віці, а усвідомлено повернувся до цього виду транспорту згодом – у 16 років (наразі йому 33).
– Мені було 16, я працював підсобником на будівництві. Після свого робочого дня я сідав на велосипед і розумів, скільки він дає свободи. Тож я почав їздити на ньому на роботу, хоча спершу боявся. Були спроби пересісти на мопед, але мені не сподобалось – він важкий, була прикутість до бензину, з ним не можна нагору піднятись. Тож я повернувся на байк.
Згодом у Андрія з молодшим братом виникла ідея перших поїздок за межі Вінниці – в покинуту раніше ракетну базу під Браїловом (близько 40 кілометрів автошляхами).
– Згодом ми з братом влаштовували покатеньки щовихідних – зустрічали згадку про якесь цікаве місце у відкритих джерелах, дізнавалися про нього інформацію, брали свої телефони, їхали і фотографували та вивчали такі місцини.
Неподалік ракетної бази
Поступово з 2015 року до велопоїздок, які організовували брати, почали долучати інших людей – часом до 30 за один раз. Такі покатеньки стали регулярними, тож на початку 2017 року у Вінниці заснували велоклуб “Пірати”.
– Назву “Пірати” ми обрали з декількох причин. Перша – бо для нас об’єкти, які ми досліджували, були скарбами; друга – бо постійна група, якою ми тоді їздили у подорожі, любила класичну піратську тематику; а третя – бо, коли ми великою компанією під час покатеньок скуплялись у якомусь сільському магазині, то продавчині часто казали, що ми ніби їх “пограбували”, настільки ставало пусто.
Наразі заходи, які організовують “Пірати”, можна розділити на два основні напрямки: фанові безкоштовні велопоїздки (“покатеньки”) по Вінниччині та платні виїзди автобусами до інших областей, аби досліджувати різноманітні об’єкти на двоколісних вже там.
Та крім цього, велоклуб щороку організовує веловечірки, та, наприклад, покатеньки “для своїх”, безпосередніх учасників клубу. Також у клубу можна замовити корпоративний велотур – для своєї компанії від 8 людей – тоді “Пірати” складають маршрут, дають досвідченого інструктора для супроводження та, за потреби, велосипеди в прокат.
Покатеньки Вінниччиною
– На яку відстань “Пірати” влаштовують покатеньки?
– Зараз ми влаштовуємо покатеньки для всіх охочих Вінничиною на відстань від 30 до 100 кілометрів. На відміну від конкурентів, ми не стягуємо плату за участь у них – це абсолютно безкоштовно. Єдине, що дійсно потрібно для участі – велосипед та, бажано, шолом.
30-40 кілометрів – “лайтова” покатенька, в невеликому темпі, для новачків, які чи не можуть чи бояться самостійно кататись. Однак акцент у них припадає не на пізнання тих чи інших пам’яток, а на долучення та навчання катанню за містом. Перший поштовх для того, щоб робити наступні кроки. Такі маршрути в нас пророблені, але щоразу вони нові.
Та навіть покатеньки вихідного дня для новачків передбачають пікнічок. Або інший нетривалий відпочинок – наприклад, при поїздці в Могилівку (село з мальовничим кар’єром у Жмеринському районі, 25 кілометрів від Вінниці – авт.) можна поплавати та порелаксувати. Але є й вечірні поїздки, у яких можна покататись три години і повернутись у Вінницю.
Шлях до Могилівки
“Пірати” та Гніванський кар’єр
Іванівський замок
– Від поїздок на 40-50 і до 100 кілометрів вважається, що ти вже не новачок. Це означає, що ти вже можеш кататись цілий або майже цілий день і заїжджати на складніші маршрути. Для цього “Пірати” вже влаштовують покатеньки вихідного дня. Наприклад, оглядові поїздки до Гніванського кар’єру (близько 22 кілометрів від Вінниці), Іванівського замку (замку-палацу Холоневських, орієнтовно 41 кілометр від Вінниці).
Такі покатеньки відбуваються орієнтовно по такій схемі. Спершу ми стартуємо від запланованої у Вінниці точки. По дорозі зупиняємось для основного пікніка та для відпочинку – ми не можемо крутити педалі 3-4 години поспіль, бо це вже рівень професійних спортсменів. Крім того, зупиняємось для фото або дослідження якогось об’єкту. Додому зазвичай повертаємось вже іншою дорогою.
Про відсутність потреби в особливих навичках та допомогу новачкам
– Найчастіше питання, яке лунає від тих, хто з нами боїться кататись, це “Чи зможу я?”. Ми завжди відповідаємо, що підлаштовуємось під найповільнішого – не було в нас такого, що ми когось не довезли – за виключенням форс-мажорних ситуацій. В разі, наприклад, серйозних поломок велосипеда, ми проводжали та саджали людину на автобус, аби вона могла надійно доїхати додому.
Хоч на таких поїздках ми не заробляємо, ми піклуємось про групу, яка з нами їде – у нас є ведучий та замикаючий, у них є радіозв’язок, аптечка. Окремі члени клубу спеціально для супроводження ходили на курси домедичної допомоги.
Тустань
Спорядження для участі в покатеньках
Що потрібно для участі в покатеньках Вінниччиною і чи є якась різниця між тим, що потрібно для покатеньок на 30 і на 100 кілометрів?
– Так. Окрім власне підготовки, це має бути трошки кращий велосипед. На велосипеді для початківців буде незручно та важче їхати у далекі покатеньки. Ми не можемо заборонити їхати на тому чи іншому байку, але можемо підказати про невідповідність.
Якщо це покатеньки для початківців, можна приїхати без нічого – просто на велосипеді, навіть прогулянковому, навіть без рукавичок.
До речі, як вказує очільник “Піратів”, у велоклубу є власний прокат велосипедів, тож можна вирішити не лише проблему “недостатньо професійного” велосипеда, а й його відсутності.
У випадку поїздки на увесь день ми вже рекомендуємо мати:
– Шолом. Він може захистити голову від падіння (а падіння далеко від міста особливо небезпечні).
– Велоокуляри. Захистять від сонця, комах, пилюки, а особливо каміння, яке може вискочити навіть з під-колеса товариша.
– Рукавички. Захистять руки від падінь, натирання та вібрацій від довгих поїздок.
– Велорюкзак. Навіть найдешевший велорюкзак краще за повсякденний, оскільки він більш ергономічний та зручніший саме для поїздок. В нього можна скласти необхідні речі та, наприклад, гроші на перекус.
– Камеру для колеса вашої моделі велосипеду. Решту ремонтного обладнання ми забезпечуємо.
Покатеньки в інші області
Все набагато легше, ніч звучить
– Покатеньки в інші області з’явились в нашому клубі, бо хотілось його якось розвивати і в іншому напрямку. Однак якщо їздити в інші області, потрібен найманий транспорт. Адже, щоб поїхати в іншу область на велосипеді, наприклад, у Старий Солотвин на Житомирщині (136 кілометрів від Вінниці – авт.), потрібно бути професіоналом.
Ми ж хочемо, щоб люди не були втомлені, тому ми беремо автобус, вантажимо велосипеди, їдемо на локацію і дивимось уже на Житомирщині не лише Старий Солотвин, а й інші пам’ятки та об’єкти – уже на байках.
Крім цього, ми готуємось до поїздок і з точки зору пошуку цікавої інформації – я сам шукаю дані, бо під час поїздок часто веду екскурсії, часом залучаємо екскурсовода. Відповідно, з урахуванням інших витрат, така поїздка не може бути безкоштовною.
Скільки коштують такі поїздки зазвичай?
– Такі поїздки в інші області ми наразі практикуємо тривалістю 1-2 дні на вихідні – суботу-неділю. Вартість, наприклад, для одноденної поїздки складає від 500 до 800 гривень. Головна складова ціни – це вартість оренди автобуса.
Крім цього, на базову ціну для всіх, крім вартості проїзду, впливає вартість проживання, організаційний збір, страховка. Додаткові витрати, індивідуальні для кожного, – це вартість харчування та вхідних квитків на екскурсійні об’єкти, бо не кожен захоче відвідати, наприклад, середину фортеці Хотин.
Рекомендації до спорядження, яке потрібно брати з собою в іншу область, фактично такі ж, як і у безкоштовних покатеньках. Єдине – ми вже вимагаємо, аби був шолом, технічно справний велосипед та камера.
Про плани на майбутнє
З найближчих планів у “Піратів” – велоподорож Тернопільщиною під назвою “Тернопільські віадуки”. Серед запланованих пам’яток, зокрема: Плебанівський та Коровинський залізнодорожні віадуки кінця ХІХ століття, Теребовлянський замок ХVII століття, руїни Підгорянського монастиря XII століття.
Рівень складності цих покатеньок є середнім, а загальна дистанція, яку подолають учасники, складає 47 кілометрів. Запланована вона на 4 вересня, а детальніше із маршрутом можна ознайомитись за ЦИМ посиланням.
Ще одна подорож велоклубу носить назву “Середньовічна Галичина” та запланована на 25-26 вересня. Так, під час подорожі учасники відвідають, зокрема, містечко Сколе, водоспад Кам’янку, Журавлине озеро, Скелі Довбуша та подорожуватимуть вздовж річки Опір.
Загалом мандрівники на велосипедах проїдуть орієнтовно 83 кілометри за два дні. Деталі ТУТ.
Нарешті, ще один запланований івент – веловечірка у селі Стіна, яка буде організована разом з однойменним екоцентром.
– Потрібно буде проїхати на велосипеді до села Стіна (близько 110 кілометрів від Вінниці). На тих, хто подолає цю відстань, очікуватиме можливість відпочити у наметовому містечку, поїсти страв з польової кухні, порелаксувати біля багаття. Це планується орієнтовно на 2-3 жовтня, – зазначив Андрій.
Як зазначає “капітан” “Піратів”, для того, щоб долучитись до цих чи інших івентів, не потрібно бути членом клубу – достатньо слідкувати за анонсами на відповідній фейсбук-сторінці ТУТ.
На кінець, Андрій Спінул закликає досліджувати Вінниччину та інші області саме на байку: “Завдяки велосипедам ти бачиш і досліджуєш свій рідний край більше, ніж ти зробив би це на машині. Бо машиною ти не поїхав би по деяких “вбитих” шляхах, а на велосипеді можна…”.
Фото Марини Сербінович, з архіву та надані велоклубом “Пірати”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.