Головним символом новорічних свят ось вже кілька поколінь українців переважно вважають прикрашену ялинку, сосну або ж інше хвойне дерево. Проте так було не завжди.
Традиція зустрічати Новий рік – коли він ще відзначався як свято пробудження природи після зими – де головним символом була рослина, в наших предків зародилася ще задовго до прийняття християнства. Однак тоді роль ялинки виконували зернові культури, переважно жито. Саме з колосків, ще влітку, пращури створювали сніп (“дід” або “дідух”), який вже після зими вносили до хати як символ свята народження сонця.
Як розповіла Vежі співробітниця Центру історії Вінниці Марія Куряча, на Поділлі також поширена традиція виготовлення дідуха, хоча для нашого – і для більшості регіонів України – більш притаманна назва “дід” або просто сніп. У той час як слово “дідух” більш поширене на Львівщині.
– Історія дідуха починається з дохристиянських часів, коли в Римській імперії існувала традиція святкування переродження культу сонця. Всі сьогоденні святкування Нового року походять саме від цього свята “Дня народження сонця” (Dies natalis solis). Потім цей День народження Сонця з’єднався у християнській традиції в день народження Христа. Також це поєднало в собі всі ті традиції та легенди, які були притаманні язичницькому святу, – пояснює дослідниця.
За словами Марії, “дід” виготовлявся улітку з першого або останнього снопа (зажинкового або обжинкового) і мав відповідне ритуальне значення, пов’язане або з початком збору врожаю, або із його закінченням. Як виготовити дідуха в домашніх умовах і вже з сухих колосків – дивіться у нашому різдвяному відео, створеному спільно з Центром історії Вінниці.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.