Продавати чи не продавати сількогосподарську землю – одна з найбільш дражливих тем української політики, поруч з питаннями про вступ до НАТО, статусу української мови чи депутатської недоторканності.  

Після десятків років дискусій і зламаних політичних списів, 13 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”. Це перший крок до відкриття ринку землі, який спричинив значний резонанс мало не у всіх соціальних групах.

Vежа вирішила дізнатись, як ставляться випадкові мешканці Вінниці до можливості вільно продавати та купувати сільськогосподарські землі. Як виявилось, переважна більшість опитаних загалом підтримує надання можливості продавати чи купувати землю. Проте саме до законопроєкту №2178-10, за який проголосував парламент, респонденти ставились здебільшого із застереженням, адже не розуміють його важливих нюансів.

Водночас, майже всі опитані вінничани засудили надання права купувати українську землю іноземцям.

“Відсутність ринку тягнула економіку на дно” VS “Зелений принтер” продасть Україну”

Олександр

Одним з перших опитаних став пан Олександр, який попри те, що “поки не розібрався в цьому питанні” зазначив, що необхідність запровадження ринку землі доводиться наявністю права приватної власності на землю “у всіх цивілізованих країнах”.

– Що стосується продажу землі іноземцям, то ставлення негативне. Тому що землею повинні володіти українці. Але якщо українці все ж захочуть продати їм землю, то на мою думку, це питання повинна вирішувати держава – зазначив пан Олександр.

Анатолій

– До можливості продажу землі ставлюсь позитивно. Якщо дивитись на приклади інших держав, то у світі залишилось всього чотири-п’ять країн, в яких немає вільного ринку землі. І ті країни, де він був впроваджений означає шлях до повної демократизації суспільства. Оскільки демократія – це вибір: я обираю, продавати землю чи ні – розповів вінничанин.

Водночас, як зазначив пан Анатолій, варто все ж обмежити кількість земель, що можуть потрапити в одні руки: до 10-15 тисяч гектарів на одну особу. Щодо продажу землі іноземцям, то ставлення у вінничанина умовно позитивне:

– Якщо перші п’ять-шість років не дадуть продавати іноземцям, то позитивно ставлюсь. Громадяни України встигнуть придбати якусь кількість землі, яка їм потрібна і все стане на свої місця. А згодом – так, звичайно. Це товар, який має продаватись і купуватись ким завгодно – підкреслив хлопець.

Валерія

– Взагалі мене це не стосується, але можу сказати, що ставлюсь нейтрально. Я не дуже розбираюсь в цих законах, однак це все ж таки добре, що земельне питання нарешті вирішене. Я знаю, що його довго вирішували й це тягнуло нашу економіку вниз – зазначила вінничанка.

До продажу землі іноземцям пані Валерія ставиться негативно:

– Зрозуміло, що вони мають більше ресурсів, які можуть вкласти в землю й зробити на ній щось “толкове”. І це негативно, адже ми також можемо вкласти в землю, розвивати свій власний продукт, своє сільське господарство – підкреслила вінничанка.

Олексій

– Не маючи підписаного (президентом – авт.) тексту закону, я поки ставлюсь до цього нейтрально. З економічної точки зору, це необхідний крок. Питання в тому, як це буде зроблено. Я переконаний в тому, що закон буде недосконалим. Дуже багато буде зацікавлених в тому, щоб землі не продавались, або продавалися окремим людям.

Якщо згадати нашого шановного міністра Пристайка (міністра закордонних справ), який буквально два місяців тому анонсував набуття подвійного громадянства, то ви зможете пов’язати ці дві події. Якщо людина матиме два громадянства – українське і ще якесь, то тоді вона для нас формально не іноземець. Тому, я думаю, що користуючись можливостями так званого “ЗЕленого принтера” в нас зараз дешево продадуть Україну, принаймні її землі.

Іноземці можуть її придбати, це буде цілком нормально. Якщо це буде дійсно земля сільськогосподарського призначення, де будуть здійснені меліораційні роботи, чому б і ні? Але якщо вони її просто розкуплять вздовж кордону й побудують якісь “незрозумілості” – це “не ок” – зазначив пан Олексій.

Загалом, ми почули різні причини для того, щоб як дозволити продаж сільськогосподарських земель, так і для того, щоб відкласти це питання на майбутнє. Однак примітно, що частина опитаних вінничан не були ознайомлені ні із законопроєктом, яким планується регулювати обіг сільськогосподарських земель, ні з його аналітичними оглядами.

Відео автора
У відео використані матеріали з каналу Антона Агеєнко 

Читайте також: Розкол у лавах вінницьких “слуг народу”: як нардепи від Вінниччини голосували за ринок землі

В'ячеслав Луцков

See Full Bio