48 новеньких велосипедів вже “оселилися” на прозорій, але закритій велопарковці, яка нещодавно з’явилася позаду міської ради Вінниці. 40 з цих велосипедів стануть “залізними кіньми” для чиновників, які працюють в департаментах міської ради. Інші вісім – відправлять у муніципальну велошколу Вінниці. 

VежА попросила розповісти більше про цей велопроект, який вже оповитий інтернет-“зрадами” і “перемогами”, тих, хто надихав і надихався цим проектом і постійно рухав його до реалізації. З нами поговорили відповідальний за розвиток велоінфраструктури міської ради, співробітник Департаменту енергетики, транспорту і зв’язку Андрій Сорокін, а також, мабуть, найвідоміший вінницький велосипедист Олександр Царевський.

Хто буде їздити на велосипедах і як їх розподілятимуть

Закупили велосипеди, так само як і зробили цю парковку, за кошти швейцарців в рамках вінницько-швейцарського проекту з розвитку велоінфраструктури. Як розповів Андрій Сорокін, на новеньких велосипедах Kellys Avenue 90 (яких тут 32) і восьми електробайках Rover українського виробництва будуть їздити ті співробітники міської ради, яким потрібен цей транспорт для роботи.

Так, вже є бажаючі з IT-департаменту, з Департаменту правової політики та якості, адміністративно-господарського. Однак пріоритет все ж надаватимуть тим, кому згідно з професійними обов’язками необхідно пересуватися містом: здійснювати моніторинг роботи транспорту та дорожньої інфраструктури, світлофорів, стежити за безпекою (наприклад, моніторити чи не відкриті десь каналізаційні люки) і тому подібне.

За словами Сорокіна, наразі є дві можливі моделі, як ці велосипеди розподілятимуть. Перша полягає в тому, що працівники міської ради, які хочуть скористатися велосипедом, заповнюють онлайн-заявку, а відтак отримують відповідний електронний ключ від того чи іншого велосипеда у відповідального працівника або на рецепції у вестибюлі міськради. Адже всі байки навіть на закритій парковці – до якої доступ лише за електронним ключем міської ради – додатково заблоковані ще й окремими електронним замками. Окрім того в приміщенні парковки встановленні відеокамери.

Інша модель передбачає розподіл велосипедів по департаментах ВМР, відтак кожен департамент (профіль якого передбачає виїзди спрівробітників по місту), отримує кілька двоколісних, а вже всередині департаменту керівник розподіляє їх між працівниками. Яку саме модель оберуть в міськраді Сорокін поки не знає, але сподівається, що всі питання будуть зняті до кінця весни, і тому вже в травні ми побачимо вінницьких чиновників на муніципальних велосипедах.

– Ось, до речі, тут вже стоїть велосипед першого заступника мера Владислава Скальского. Тільки це його власний велосипед, на якому він в п’ятницю приїхав на роботу і залишив тут. Він часто так їздить, – розповідає Андрій Сорокін, показуючи на чорний гірський байк.

Які купили велосипеди та обладнання

Переважна більшість велосипедів для міської ради – 32 штуки – це сітібайки Kellys, модель Avenue 90. Досить простий і комфортний велосипед з планетарною втулкою (як на велосипедах прокату Nextbike), в якого з “фішок” – хіба сумки на багажнику, механічний дзвінок на кермі, передня фара на динамо-машині та задній маячок. В роздрібній мережі такі велосипеди сьогодні можна знайти за ціною від 16 тисяч гривень. 

Вони білого кольору та зі спеціальними наліпками, на яких відображені номери велосипедів.

Лише вісім байків для чиновників – з акумуляторами, які “допомагають” їздити і розганятися, особливо на підйомах. Це машини українського виробництва марки Rover, які вже не випускаються. Їх свого часу закупили за ціною близько 29 тисяч гривень за штуку. Акумулятора на цих байках вистачає на 4-5 годин роботи на максимальних потужностях, батарея такого ровера дозволить підтримувати автономну швидкість на рівні 25 км/год. Наш кореспондент проїхався кілька метрів на такому велосипеді і відзначив це відчуття, коли хтось ніби підштовхує в спину і допомагає їхати. Розігнались на максимум – благо, гальма спрацювали чітко.

Як пояснює Сорокін, обслуговуванням велосипедів, проведенням ТО та іншими роботами має займатися підприємство-підрядник, яке оберуть за алгоритмом електронних закупівель. Окрім того, кожному чиновнику-байкеру запропонують також скористатися велошоломом та манішками на одяг заради підвищення безпеки. Увесь цей реманент вже лежить на парковці у спеціальних шухлядах.

Де митися?

Ми не могли оминути увагою і не менш резонансну тему, пов’язану із запуском цього велопроекту: будівництво душових кабін прямо в міській раді для тих, хто буде користуватися цими велосипедами. Душову кімнату вартістю майже мільйон гривень спорудили неподалік велопарковки, поруч із зоною для зарядки електромобілів позаду міської ради. Вхід тут так само за електронним ключем, але є ще і механічний замок на дверях.

Сорокін і Царевський розповідають, що підшуковували це приміщення досить довго, аби воно було прийнятним і знаходилося не надто далеко від велопарковки.

– Тут раніше були різноманітні труби, комунікації, встановленні дуже хаотично, ніхто тоді не думав, що тут може з’явитися душова. Тому для переобладнання цього приміщення було проведено маса роботи, що і відобразилося на ціні, – розповідає відповідальний за розвиток велоінфраструктури.

Так само Сорокін пояснює і високу вартість будівництва самої велопарковки, адже з його слів, ідеться не лише про саму “коробку”.

– Тут підготовчої роботи багато треба було провести. Під цієї ділянкою проходила труба, прямо на ній був каналізаційний люк. Всі ці мережі потрібно було переносити, вирівнювати ландшафт. Це зовсім недешево, – говорить Андрій Сорокін.

Приміщенні душової – не надто просторе, але й не тісне. Воно розподілене на дві рівноцінні частини: вісім кабінок для чоловіків, і стільки ж – для жінок. У жіночій частині плитка світлішого кольору, решта – все однакове. Підлогу зробили під нахилом для вільного стоку води, встановили два бойлери десь на 300 літрів кожен, є рукомийники, туалет та закуток для господарки. Не вистачає ще шафок та деяких меблів для повноцінного запуску.

Андрій Сорокін наголошує, що душові – це складова великого швейцарсько-українського велопроекту у Вінниці. У нього входить не лише велопарковка та душова, але й запуск муніципального велопрокату Nextbike, створення муніципальної велошколи. Відтак облаштування душової в стінах міськради, зі слів Сорокіна, став внеском Вінниці в проект і умова швейцарців.

Чи їздитимуть на “казенних” велосипедах чиновники на рибалку? 

Андрій Сорокін запевняє, що велосипеди – передусім муніципальна власність і чиновники можуть ними лише користуватися.

– Звісно, приїхавши з роботи, працівник міськради може залишити його вдома до наступного дня, аби дістатися ним на роботу. Але в п’ятницю ввечері всі велосипеди мають бути тут під замками, ми за цим стежитимо.

За схожим алгоритмом діятимуть і душові: вони, хоч і призначені для всіх працівників ВМР, а не лише для велосипедистів, працюватимуть лише в робочий час. “Не буде так, що маючи електронний ключ, тут будь-хто зможе зайти в ці душові ввечері з друзями “попаритися”, – каже Андрій і нагадує, що для таких ситуації є ще й механічний замок. Камери, звісно, в душовій вирішили не встановлювати.

Чи є попит на такий проект серед чиновників? 

За словами відповідального за розвиток велоінфраструктури, попит на велотранспорт серед тих, хто працює в міськраді – очевидний.

– У нас раніше стояла парковка біля центрального входу на 8 паркомісць – вона завжди вся була “забита”. Потім ми зробили більшу, де вже була можливість припаркувати відразу 20 велосипедів. Але в теплу пору року і на ній не завжди є місце, – пояснює Андрій Сорокін.

Чи буде аналогічний попит відразу на кілька десятків новеньких байків серед чиновників – дізнаємося вже цього місяця.

Фото Олесі Яненко

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio