Щороку у Подільському регіональному центрі онкології лікуються понад десять тисяч пацієнтів, з них близько 80% з онкологією та ще 20% з доброякісними патологіями. Протягом року лікарі центру виконують понад сім тисяч операцій, щоб рятувати життя вінничан.

Онкоцентр був заснований ще у березні 1945 року і з того часу дбає про здоров’я мешканців Вінницької області. Поліклініка Подільського регіонального центру онкології приймає до 100 тисяч пацієнтів щорічно. В самому центрі регулярно ремонтують наявні відділення та створюють нові – все для того, аби якомога більша кількість пацієнтів могла отримати кваліфіковану та якісну допомогу. Для прикладу, у 2017 році ввели в експлуатацію гінекологічне відділення після реконструкції, навесні минулого року – створили мамологічне, а наприкінці грудня – відкрили після капітальної реконструкції урологічне відділення, для якого придбали нове сучасне обладнання.

На хімпрепарати та препарати супроводу для лікування онкологічних хворих у 2018 році було використано 15 406 000 гривень.

VежA поспілкувалась із головним лікарем Подільського регіонального центру онкології Володимиром Шамраєм, щоб дізнатись, які є проблеми і перспективи лікування раку в області та як планує розвиватись онкоцентр надалі.

Протягом років кількість пацієнтів онкологічних центрів та відділень в Україні зростає, хоча й ненабагато. Нині в країні понад мільйон онкологічних хворих. Лише у Вінницькому обласному канцер-реєстрі сьогодні на обліку перебувають майже 43 тисячі осіб. Для порівняння, все населення області становить 1 мільйон 600 тисяч мешканців.

– Людина захворіла раком, він певний період триває, але знайдуть цей процес, наприклад, лише у 2020-му і людина потрапить у статистику того року. Тому в нас щороку кількість хворих приблизно однакова: 2016 рік – 5778 осіб, 2017 рік – 5885, 2018 рік – 5784. Кількість хворих збільшується перш за все тому, що ми почали ефективніше лікувати рак, тобто люди довше живуть, – пояснює головний лікар ПРЦО Володимир Шамрай.

До речі, чоловіки хворіють на рак частіше, ніж жінки. Наприклад, минулого року на 100 тисяч населення захворюваність чоловіків склала 396,7 випадки, а жінок – 344,6. Якщо говорити про вік, то більше половини (57%) хворіють у віці 55 – 74 років.

Які категорії людей найбільш схильні до раку і як зрозуміти, що ти в групі ризику та варто перевіритись, якщо ще навіть нічого не турбує?

Якщо спробувати розподілити причини, які провокують рак, то лише 20% становить спадковість, а близько 50% залежить від образу життя, харчування, шкідливих звичок, впливу навколишнього середовища та психоемоційного стану людини.

Хоча для кожного окремого захворювання та локалізації є свої симптоми, є певні загальні ознаки, які дозволяють запідозрити появу раку в організмі: підвищена втомлюваність, зниження маси тіла, зміна шкірного покриву, поява певних порушень травлення тощо. Якщо помічаєте у себе подібні симптоми – їх не варто ігнорувати і краще записатись на прийом та консультацію до лікаря.

– Важливо пам’ятати, що у жінок та чоловіків є гормонозалежні варіанти раку і саме з віком збільшується їхня вірогідність. У жінок це рак молочної залози, тіла матки, щитовидної залози, варіанти раку кишківника та яєчників. У чоловіків це, перш за все, рак простати. Є статистика, що у 25% чоловіків старших 75 років виникає рак передміхурової залози. На сьогодні в Україні цей вид раку піднявся на друге місце.

У жінок найпоширенішою формою раку є саме ураження молочної залози. Як зазначено на сайті МОЗ, минулого року діагноз раку молочної залози встановили у 14 170 українців (до речі, також у 113 чоловіків). Щотижня близько 110 українців помирає від раку цього виду. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

– Коли я працював над своєю кандидатською дисертацією, досліджував саме причини виникнення онкологічних захворювань у жінок різних регіонів України. У районах Закарпаття захворюваність раком молочної залози виявилась вищою, ніж у жінок, які проживали у екологічно неблагополучних регіонах, де є шахти та максимальне забруднення навколишнього середовища. Проаналізувавши дані ми зрозуміли, що у жінок, які проживали у Закарпатті спрацьовував психоемоційний фактор, адже близько 80% їхніх чоловіків на заробітках в інших країнах, а тому у жінок постійні переживання. Тобто, стрес у сучасних умовах є одним із основних факторів виникнення онкологічних захворювань як у чоловіків, так і у жінок. Не дивлячись на прекрасну екологію, природу, чисту воду та повітря, у жінок виникають частіше саме гормонозалежні варіанти раку, тому що саме вони залежать від стресу. Про це необхідно пам’ятати.

Щоб допомогти якнайбільшій кількості жінок Вінниччини придбали пересувний мамограф – «Квітка». Свою назву він отримав на честь американської співачки українського Квітки Цісик, яка померла від раку молочної залози у 44 роки.

– Завдяки мамографу, з осені 2016 року було оглянуто у всіх районах області 5770 жінок і виявлено 1500 передраків. Це фактично ті пацієнтки, які потребують оперативного лікування. Ще у близько 90 пацієнток виявили рак молочної залози, на щастя, першої стадії.

У 2018 році мамограф виїжджав у 15 районів області і обстежив 1372 жінки, з яких у 23 запідозрили рак. Робота досить ефективна, але з іншого боку варто розуміти, що один із основних факторів ризику раку молочної залози – вік пацієнтки понад 35 років. На сьогодні у Вінницькій області таких жінок близько 440 тисяч. Наш мамограф може приймати щодня близько 30-35 пацієнток і для того, щоб оглянути усіх жінок Вінниччини, старших 35 років, необхідно їздити по районам області близько восьми років. Безумовно, одного такого мамографа для області недостатньо.

Володимир Шамрай зазначає, що для ефективної роботи для Вінницької області необхідно щонайменше три таких мамографи. Нині ж допомагають у виявленні раку молочної залози фахівці мамологічного відділення Подільського регіонального центру онкології. Це відділення було створено лише у березні минулого року, але лікарі вже запровадили формат роботи, щоб щотижня виїжджати в один із районів області та оглядати жінок з групи ризику.

– Мамолог та лікар ультразвукової діагностики виїжджають разом із пересувним компактним апаратом УЗД. За рік роботи вони побували вже всюди. Наприклад, сьогодні вони їздили у Тиврівський район, оглянули сто жінок і десять із них запросили до нас на лікування. Раку сьогодні виявлено не було, але в середньому, виїжджаючи в район, оглядають близько 80-100 пацієнток з групи ризику. Таким чином, завдяки їхній роботі 90 раків молочної залози було виявлено за один рік. Я вважаю, що це досить прогресивний формат, враховуючи нашу економічну ситуацію, коли жінки з віддалених районів просто не доїжджають до Вінниці.

Водночас в Україні загалом та у Вінницькій області зокрема збільшується кількість випадків занедбаного раку. Наприклад, у 2017 році рак четвертої стадії було виявлено у 13,3%, а вже у 2018 кількість зросла до 17,1%. Разом з тим, зменшується кількість виявлених раків на першій та другій стадіях – їх почали гірше діагностувати. Фактично лише за один рік кількість занедбаних раків збільшилась майже вдвічі: якщо у 2017 році у Вінницькій області було 3,6% випадків занедбаного раку, то у 2018 – вже 7,5%.

До речі, Уляна Супрун анонсувала, що влітку всі українці зможуть отримувати у свого сімейного лікаря направлення на безкоштовні скринінгові тести на рак. Чи допоможе це нововведення вирішити проблему пізньої діагностики раку у пацієнтів? На думку Володимира Шамрая, навряд чи це матиме значний результат.

– Жоден тест на рак не має 100% точності, це не універсальна модель. По-перше, тести дороговартісні. Якщо спробувати оглянути більшість органів людини, то необхідно зробити близько 10 тестів, а ціна одного орієнтовно 300 гривень. Якщо ця сума буде закладена в бюджеті – можливо, але я не думаю, що ситуація значно поліпшиться. Якщо люди не проходять профілактичні огляди, то не думаю, що вони підуть навіть завдяки безкоштовним тестам на рак. З року в рік ми просимо жінок після 18 років проходити цитологічне обстеження і знаєте, які у нас цифри? Наприклад, у 2016-му – 42,7%, 2017-му – 43,3%, а у 2018 році – 40%. Що заважає жінці виділити один день на рік і прийти до лікаря? Водночас у скандинавських країнах, де є державні програми і ця система налагоджена – охоплення цитологічного обстеження наближається до 98%.

Лікар додає, що зміни неможливі, поки люди не почнуть ставитися відповідально до свого здоров’я. Щоб розуміти стан організму та вчасно помічати певні порушення не потрібно вигадувати нічого складного.

Загальні рекомендації: щороку робити УЗД декількох органів та систем, зробити рентген легень, жінкам варто обстежуватись у гінеколога та мамолога та здати онкоцитологію. Чоловікам не варто забувати про обстеження у уролога. «Тим не менше, більшість дорослого населення нашої області абсолютно ігнорують ці рекомендації і тому ми маємо такі цифри» – зазначає Володимир Шамрай.

Подільський регіональний центр онкології

У 2019 році планують розпочати реконструкцію радіологічного відділення, яке розташоване у понад 50-річній будівлі. Зрозуміло, що наявні нині умови не можуть відповідати сучасним нормам та вимогам. На реконструкцію відділення з Фонду регіонального розвитку виділяють чотири мільйони гривень, ще 10% додадуть з місцевого бюджету. Як розповів Володимир Шамрай, роботи розраховані щонайменше на два роки.

Ще одним проблемним відділенням є хіміотерапевтичне, адже кількість пацієнтів завелика і забезпечити нормальні умови лікування всім досить непросто.

– Ми звернулись до нашого керівництва, щоб нам виділили додаткове місце для відкриття другого хіміотерапевтичного відділення. Якщо зараз хіміотерапія розрахована на 60 ліжок, то, якщо нам вдасться відкрити ще одне відділення на 40 ліжок, ми зможемо навіть забрати онкогематологічних хворих із лікарні Пирогова. Можливо, ще зарано говорити, але поряд є корпус, який ми розглядаємо як можливий варіант, адже нам катастрофічно не вистачає місця, – пояснив Володимир Шамрай.

Окрім того, вже декілька років тривають розмови щодо будівництва нового корпусу, який має з’єднати поліклініку та хірургічний корпус на 6000 “квадратів”. Головний лікар розповів, що вже готовий сам проект корпусу, є дозвіл, але будівництво не розпочалось.

– Якщо вже й будувати цей корпус, то необхідно робити це на найсучаснішому рівні і необхідні досить значні кошти – понад 200 мільйонів гривень. З цих причин, на жаль, будівництво досі не розпочато.

Ще однією проблемою стало звільнення молодшого та середнього персоналу – сьогодні бракує близько 20%. Також є вільні вакансії лікарів.

– Це дуже актуальна проблема. Перш за все, у людей економічна мотивація. Молоді лікарі починають із зарплати у чотири тисячі, що, на мою думку, просто непристойно. Людина шість років навчалась в університеті, потім ще інтернатуру пройшла і після дев’яти років навчання отримує таку зарплату. Знаєте, коли лікарів вважають ледь не головними корупціонерами в країні, то це не так. Лікарська праця одна із найпрестижніших і необхідно забезпечити гідну зарплату лікарям, щоб вони не принижувались. Безумовно ситуацію треба виправляти, адже на одному ентузіазмі ми довго не протримаємось.

Фото Ольги Мірошниченко

Читайте також: Без палати №13: у Вінниці відкрили оновлене відділення онкоцентру. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: У вінницькому онкоцентрі з’явилося нове обладнання для діагностики пухлин

Читайте також: Українська KVITKA з Америки: у Вінниці відбулася світова прем’єра вистави про Квітку Цісик. ФОТОРЕПОРТАЖ

Дар'я Гоц

See Full Bio