У Вінниці тривають експертні обговорення стратегічного розвитку перспективної Вінницької міської ОТГ. Сьогодні, 12 серпня, намагались зрозуміти, якою стане галузь охорони здоров’я за 10 років, що вже існує, що потрібно зробити та вдосконалити.
Сьогодні, 12 липня, відбулось експертне обговорення на тему «Охорона здоров’я на наступне десятиліття: можливі напрямки розвитку та шляхи реалізації на місцевому рівні». Участь в обговоренні взяли фахівці медичної галузі міста, заступниця міського голови Галина Якубович, директор департаменту охорони здоров’я Олександр Шиш, лікарі та зацікавлені містяни.
Серед основних питань розглядали те, що вже існує у Вінниці в галузі охорони здоров’я, як реформована первинна ланка, які інноваційні засоби використовують й приносять користь пацієнтам, що відомо про медичне страхування та як розвиватиметься медицина протягом наступних 10 років.
Перед початком обговорення Софія Мельник, координаторка розробки проекту стратегії «Вінниця 3.0» зазначила, що документ розробляється відповідно до перспективного плану формування Вінницької міської ОТГ.
– Постала потреба розуміти, яким чином ця велика територія має спільно розвиватися і яким чином інтегрувати всі ці території в простір цієї об’єднаної громади, – пояснила Софія Мельник. – Ми добре знаємо, що соціальний захист, охорона здоров’я та освіта забирають близько 60% бюджету міста. При цьому, у 2019 було опитування мешканців й багато жителів були не дуже задоволені медичними послугами. Частково це тому, що мешканці не розрізняють, де муніципальні заклади охорони здоров’я, а де – державні. Мешканці (я кажу, як одна з них) також часто не знають, що місто може впливати лише на первинну ланку надання медичних послуг.
Відтак на обговоренні спробували сформулювати можливі напрямки розвитку охорони здоров’я в громаді.
– Працюючи над Стратегією, ми визначили пріоритети й дещо напрацювали ті програми, які нам потрібно буде реалізовувати у наступні роки. Проте, зважаючи на пандемію. яка зараз змінила напрямки й потрібно зрозуміти, як нам спільно з цим жити й далі співіснувати. Думаю, тут є що обговорювати, спільно знаходячи розв’язання питань, – додала Галина Якубович.
За її словами, основним завданням є надання послуг таким чином, щоб вони були доступними для пацієнтів та якісними.
Що вже працює у Вінниці
Модераторкою онлайн-заходу була Наталія Коробчинська – начальниця КЗ «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики». Так, у Вінниці наразі є 16 муніципальних закладів охорони здоров’я: 5 центрів ПМСД, 3 лікарні, кардіоцентр, “Центр матері та дитини”, 2 пологових будинки та стоматологічна поліклініка, а також три міських комунальних підприємства. В межах громади Вінницької міської ОТГ (а крім Вінниці, це ще й Десна) проживає 369 тисяч осіб. З них 250 тисяч – дорослі люди працездатного віку, а 68 тисяч – діти. До речі, в громад проживає більше жінок (201 тис.), ніж чоловіків (168 тис.)
– Три основні питання, на яких я хочу наголосити: система охорони здоров’я Вінницької міської ОТГ в сучасних умовах, основні тренди й діяльність в умовах сучасних викликів та реформування, – зазначила модераторка заходу.
Зокрема, Наталія Коробчинська виділила 13 трендів та пріоритетів діяльності галузі медицини Вінницької міської ОТГ:
- Реформування
- Запобігання захворюванням
- Медичні програми
- Якісна та доступна медична допомога
- Медичне страхування
- Медичний туризм
- Додаткові сервіси, платні послуги
- Будівництво та модернізація
- Соціально-медична діяльність
- Розвиток кадрового потенціалу
- Діджиталізація та охорона здоров’я в смартфоні
- Оцінка якості та ефективності медичної діяльності
- Реагування на виклики (COVID-19)
Наразі у Вінницькій міській ОТГ мають попит цифрові технології у галузі охорони здоров’я. Зокрема, всі медичні заклади об’єднані та підключені до єдиної інформаційної мережі. До речі, зазначили, що аби до єдиної медичної системи приєднати медичні заклади з майбутніх приєднаних громад, у тих лікарнях необхідно забезпечити якісний зв’язок.
– Село Десна, яке приєднували у 2018 році невеличке. Ми там встановили віддаленні робочі місця і вони зараз успішно працюють через Інтернет, – розповів Сергій Костюк.
Вінничани ж користуються електронною медичною карткою, створені персональні кабінети пацієнтів. Наразі вже 178 тисяч містян мають свої персональні кабінети. Завдяки цьому, містяни мають певні переваги. Зокрема, завдяки персональному кабінету, можна завжди отримати доступ до медичної інформації й вже неможливо загубити свою медичну картку, а також можна записатись до лікаря. За 2019 рік зроблено 52 тисячі онлайн-записів до лікарів. Вже за 7 місяців 2020-го – 22 тисячі.
– Крім того, до електронних сервісів охорони здоров’я ми відносимо й можливість оплати медичних послуг платіжними терміналами. Встановлені інформаційні бокси, де є додаткова інформація щодо медичних послуг, які можна отримати в наших закладах. Не можна не згадати про систему електронних рецептів на ліки.
Також обговорили реформування первинної ланки і як вказані інноваційні засоби використовують у медичних закладах, а також можливості медичного страхування.
Геннадій Крамер, директор страхової компанії “Місто”, розповів, що вони надають як довготривалі, так і короткотривалі медичні страхування. Останні підходять, наприклад, на період вагітності жінки.
– Світовий досвід говорить про те, що найефективніше коли обов’язкове медичне страхування й добровільне доповнюють один одного. Для прикладу, в Україні є вид обов’язкового страхування – автоцивілка. Водночас багато власників автотранспорту страхують за програмою “КАСКО”. Мені подобається, що у Голландії є принцип страхувати всіх від усього, без винятків. Це доволі успішно. Нам є, куди рухатись, – додав Геннадій Крамер.
Напрямки роботи галузі охорони здоров’я на наступні 10 років
Наталія Коробчинська вказала, що у майбутньому планують розвивати вже існуючі електронні сервіси, а також створювати нові. Планують залучити й Муніципальну картку вінничанина, яку планують перетворити в універсальний ключ до всіх баз даних й, зокрема, до медичної.
– Пацієнт, маючи таку картку, потрапляючи в муніципальний заклад охорони здоров’я і скануючи картку, може одразу отримати доступ до своєї медичної картки. Відповідно лікарю вже не потрібно буде шукати пацієнта у своїх базах. Це зручно і ми до цього, думаю, скоро прийдемо.
Під час онлайн-зустрічі обговорили питання обов’язкових медичних оглядів вінничан і як зробити містян відповідальними за своє здоров’я. Наразі погодились, що сімейні лікарі мали б повідомляти своїх пацієнтів про необхідність таких оглядів, а також доцільно створювати інформаційні листівки. Для прикладу, учасник обговорення вінничанин Павло Друз’як зазначив, що коли він хотів пройти медичний огляд, щоб розуміти все про своє здоров’я, сімейний лікар не надав йому направлень, оскільки у Павла “нічого не боліло”.
– Я відповідаю (лікарю – ред.), що у мене нічого не болить і я просто хочу розуміти, що у мене все добре, я відповідальний, прийшов щось зробити. Мене просто відправляють додому й кажуть, що якщо нічого не болить, то чого ти прийшов. З цієї точки зору я думаю, що було б непогано мати певний алгоритм для мешканців, що потрібно раз на рік приходити й що саме потрібно робити. Я теж не хочу “переліковуватись” і розумію, що якщо зробити багато аналізів, то точно щось знайдеться. Мені потрібно, щоб я прийшов до свого сімейного лікаря і розумів, що мені, наприклад, потрібно декілька речей: аналіз крові й ще щось. Тільки я досі не знаю, що ще. Добре, аби був обов’язковий перелік і комунікація з мешканцями, аби всі розуміли, що раз на рік потрібно зробити. Якісь базові речі.
Серед розвитку інноваційних засобів у галузі охорони здоров’я запропонували вдосконалити персональний кабінет пацієнта. Зокрема, створити можливість чату з лікарем або навіть чатботом, аби отримати відповіді на нагальні питання й не їхати на прийом через все місто, якщо не буде необхідно. Крім того, вважають, що це допоможе й лікарям, яких більше не турбуватимуть серед ночі дзвінками чи повідомленнями у Viber з питаннями про кашель чи температуру.
Обговорили можливість використання електронних годинників та трекерів й чи можливо їхні функції використовувати для медицини.
– Думаю, що більш медичне значення буде після того, як функція, яка є в останніх моделях, – електрокардіограма або насичення киснем будуть доступні у більшості моделей й це тоді можна буде якимось чином акумулювати в якусь загальну базу даних. Можливо, можливо, це будуть якісь методи, які дозволять визначати хоча б холестерин. Але, як на мене, найбільш очікувана функція у наручних гаджетах – електрошокер, який би бив струмом носія, коли він порушує дистанцію чи не виконує рекомендацій сімейного лікаря, – пожартував директор департаменту охорони здоров’я Олександр Шиш.
Він та Галина Якубович одразу зазначили, що це лише жарт й реакція на ситуацію в країні через коронавірус, а зовсім не реальна пропозиція.
Серед пропозицій також було налагодити комунікацію медичних закладів з пацієнтами через соціальні мережі та розвивати сторінки лікарень, наприклад, у Фейсбук. Крім того, висловили пропозицію започаткування “тематичних років”.
– Дуже хотілося б, аби ми в громаді кожен рік обирали тематичним. Наприклад, якщо обираємо 2021 роком охорони здоров’я у Вінниці, то ми всі зусилля спрямовуємо на інформаційну кампанію, щоб донести до людей і про профілактичні огляди, і про можливості різні. Ми рік приділяємо цій теми, а наприкінці аналізуємо, що нам вдалося, а що ні. Також ми маємо розуміти, що покоління людей різні. Маємо розуміти, що до дітей в початковій школі та до людей поважного віку потрібні різні методи комунікації. Цьому має приділятися увага, – додала Валентина Ткачук.
Крім того, розглянули можливості залучення приватного капіталу до галузі охорони здоров’я вінницької громади. Ймовірно, через розвиток медичного туризму та організацію конгресів та форумів.
Водночас Олександр Шиш зазначив, що основне завдання медиків – лікувати людей, а розвиток сторінок закладів у соціальних мережах, створення різних електронних ресурсів чи проведення інформаційних кампаній не має бути лише на відповідальності лікарів.
Звісно, це не остаточні пропозиції, які обов’язково увійдуть до Стратегії розвитку Вінницької міської ОТГ. Містяни, яких цікавить тема «Охорона здоров’я на наступне десятиліття: можливі напрямки розвитку та шляхи реалізації на місцевому рівні» можуть надсилати свої пропозиції на електронну скриньку [email protected]. Детальну інформацію про Стратегію можна знайти за ЦИМ посиланням.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.