Реклама
Швидко адаптуватися на новому робочому місці або ж ефективно пройти студентську практику просто й легко, коли поряд досвідчений наставник. Він той, хто навчить, пояснить та подасть руку допомоги. На Вінницькій птахофабриці, де працює понад 7 тисяч людей ꟷ це добре знають.
Сьогодні «Наставництво» — це успішний проєкт, у якому беруть участь понад 360 працівників. Загалом це вже майже 400 студентів з освітніх закладів України. Багато з них залишилися працювати в компанії на постійній основі.
Як от Вадим Шикирявий, змінний слюсар-електрик на інкубаторно-птахівничій станції. Хлопець прийшов на підприємство під час навчання в Ладижинському фаховому коледжі за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Пройшов практику та залишився працювати.
«Я задоволений, що тепер є частиною великої родини ВПФ. Що не помилився з вибором та прийшов саме на це підприємство. Під час практики дуже старався, хотів, щоб мене помітили. Так і сталося. Тепер я працюю змінним електриком на ІПС та продовжую здобувати вже вищу освіту за дуальною формою навчання під наставництвом Сергія Брикулі, досвідченого інженера-енергетика Птахокомплексу», ꟷ розповідає Вадим.
Ще один випускник міського коледжу Олександр Бучацький, викликав захоплення у свого наставника, Сергія Брикулі, з першої зустрічі. Олександр одразу прийшов на підприємство з конкретними ідеями та пропозиціями щодо роботи. Зараз хлопець працює змінним слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування на ІПС.
«Насправді практика дуже відрізняється від теорії, яку ми вивчали у коледжі. На виробництві ми здобуваємо фахові навички в реальних умовах. І це неоціненно! Допомагає нам у цьому наш наставник. Він завжди підкаже, допоможе. Під його керівництвом навіть найскладніші завдання долаються легко».
Хороший наставник — це той, на кого ви прагнете бути схожим.
Сергій Брикуля, інженер-енергетик філії “Птахокомплекс” на ВПФ 11 років. Розповідає про свій перший досвід у ролі наставника з відчутним захопленням. Говорить, що бути наставником для Олександра та Вадима — щире задоволення, адже вони активні, цілеспрямовані та комунікабельні. Легко навчаються та швидко опановують нові практичні навички.
«Хороший наставник — це той, на кого прагнуть бути схожим. І я намагаюся бути саме таким. Так, я вимогливий, адже цього потребує наша робота. Ми працюємо з електрикою, і тут не може бути лояльності, від цього залежить життя людей. Радію, що мої підопічні й освіту здобули, і роботу отримали. Сьогодні хлопці працюють у штаті підприємства. Для себе скажу, що здобув нове вміння ꟷ навчати людей та ефективно комунікувати».
Наставництво будую за системою «win-win»
Ярослав Діденко, механік цеху Переробного комплексу, розповідає, що свій шлях до наставництва розпочав ще задовго до того, як на підприємстві з’явився такий проєкт. Відповідальність за свій маленький колектив із 4 людей він відчув, коли став старшим зміни.
«Я працюю в компанії вже 10 років. Коли мені запропонували спробувати себе у ролі наставника, я звичайно ж, погодився. Адже відчував у собі накопичений досвід та знання, якими хотілося поділитись. Каталізатором до цього рішення став ще один наш проєкт «Дуальна освіта» у межах якого я працював зі студентами старших курсів. Загалом я став наставником для 10 працівників (студентів). У наставництві для мене головне індивідуальний підхід за системою «win-win». Усі ці інструменти взяв для себе з корпоративних тренінгів».
Дмитро Фортовий та Андрій Євсєєв, підопічні Ярослава Діденка, на ВПФ прийшли під час практики в коледжі. Наразі хлопці навчаються на третьому курсі Одеського технічного фахового коледжу. Розповідають, що були вражені масштабами птахофабрики та сучасним рівнем автоматизації виробництва. А також професійністю персоналу та свого наставника.
«Мені тут подобається та після закінчення практики хотів би залишитися працювати в компанії, ꟷ говорить Дмитро. ꟷ Роботу планую поєднувати з подальшим навчанням за дуальною формою освіти. Завдяки МХП маю таку можливість. Коли тільки їхав з дому на практику, мав певні страхи, адже не знав, як все складеться. Однак усі вони зникли, і виявилось, що бути новачком разом з Ярославом зовсім не страшно. Навпаки ꟷ надійно та цікаво».
Ключову роль наставництва у фокусі уваги МХП зазначає Марина Григор’єва, старша бізнес-партнерка з персоналу МХП.
«Розвитку наставництва ми приділяємо багато уваги, адже розуміємо, наскільки це допомагає процесу адаптації нових співробітників. І мова тут не лише про професійну адаптацію, але й що не менш важливо ꟷ про культурну, адже саме наші наставники є носіями тих цінностей та компетенцій, які ми хочемо бачити в наших командах».
Дякуємо!
Тепер редактори знають.