Ще ніби зовсім нещодавно, коли ми залишалися на літо у бабусі в селі, вона кожного ранку будила нас запахом свіжого борщу та шурхотом своїх домашніх капців. Працьовиті та невтомні, бабуся та дідусь до пізніх років працюють на городі і ніколи не сидять без діла.

Коли їх покидають сили і вони не в змозі робити те, що раніше, і бути тим, ким раніше, вони потребують нашої допомоги. Veжа поспілкувалась з лікарями аби дізнатися, чому люди поважного віку так часто страждають на втрату пам’яті та як уникнути маломобільності літніх людей.

Найпоширеніші зміни, які асоціюють із процесом старіння, пов’язані з порушенням ­пам’яті та  маломобільністю літніх людей. Причиною цього можуть бути різні захворювання і травми, які, на жаль, у літньому віці тільки примножуються. Такі зміни важко переживають самі літні люди, а разом з ними і їх близькі.

“Говорячи про людей похилого віку, я хотів би також звернутися зі словом до молоді, щоб попросити їх залишатися ближчими до літніх людей. Я закликаю вас робити це з великою любов’ю і великодушністю. Люди похилого віку можуть дати вам набагато більше, ніж ви можете собі уявити”, — Іван Павло, лист до людей похилого віку, 1 жовтня 1999 року.

Якщо ви колись чули слово “деменція”, то приблизно можете зрозуміти що це явище, яке тісно пов’язане з порушенням пам’яті, особливо літніх людей. Як пояснила лікарка-психіатр Ірина Кононюк, деменція  — це синдром стійкого порушення когнітивних функцій внаслідок органічного ураження мозкових функцій.

— Простими словами  — це дефект пам’яті, коли людина поступово або різко втрачає память, особливо теперішню, фіксаційну,  — пояснює пані Ірина. — Людина починає забувати, де вона знаходиться, де її палата, де її ліжко, плутається, губиться, може вийти на вулицю і заблукати.

За словами пані Ірини, при першому ступені деменції люди дуже гарно пам’ятають свої ранні роки, коли вони ходили в клуб, працювали. Але людина, наприклад, може забути, що тільки що вам дзвонила або забуває поїсти. При цьому людина ще може сама себе доглянути, приготувати їсти, одягатися, або сходити в магазин. Інколи люди з деменцією запам’ятовують щось і з теперішнього часу, але це, за словами пані Ірини, відбувається “рандомно”: мозок ніби випадково обирає, що запам’ятовувати, а що ні. 

Пані Ірина каже, що від деменції не застрахований абсолютно ніхто, порушення пам’яті може з’явитися у будь-кого, хоча існують певні фактори ризику та закономірності.

Як пояснила лікарка, на жаль, вилікувати деменцію і повернути вже втрачену пам’ять неможливо. Деменцію можна тільки призупинити на певному етапі, якщо вчасно звернутись до лікаря-психіатра і почати медикаментозне лікування. Але навіть ліки допомагають не у всіх випадках, за словами лікаря ,“це кому як пощастить”.

На питання про те, чи безпечно доглядати самостійно за літніми людьми з деменцією, лікарка відповіла, що це можливо, але все залежить від ступеню деменції та від бажання родичів — чи візьмуть  вони на себе таке навантаження та відповідальність. За словами пані Ірини, таким людям “варто ставити пам’ятники”, адже це досить важка робота.

Як реагувати на те, якщо найближчі люди з віком забувають важливі речі та не можуть більше за собою доглядати, як підтримати цих людей і покращити їх емоційний та психологічний стан — ми запитали у психологині Лесі Босюк та лікарки-невролога Ірини Яхно.

Як пояснила лікарка-невролог, розгадування кросвордів або навіть дитячих задач може стати хорошою профілактикою від деменції, але, на жаль, не вилікує вже наявну хворобу. За словами лікарів, профілактика від деменції, як і від інших багатьох хвороб — це здоровий спосіб життя, що включає в себе щоденне тренування мозку та тіла, перевіряння холестерину, правильне харчування і дотримання дієти, якщо така назначена лікарем.

Відчуття потрібності — інша важлива деталь, яка може підтримати літню людину і відстрочити її подальше порушення пам’яті. За словами лікарки-невролога, якщо літня людина може і хоче допомогти, її обов’язково треба залучати до будь яких хатніх робіт, наприклад, чистити картоплю чи помити посуд.

— Не казати людині “Не треба, ми самі це можемо зробити”, а створювати умови для того, щоб літня людина зробила якусь корисну роботу. Навіть якщо вона зробить не так, як треба.

За словами лікарів, один із ймовірних факторів появи деменції, це депресія — при депресивних розладах у людини перестає продуктивно працювати мозок. Як пояснила психологиня Леся Босюк,  “нашій українській ментальності характерне таке явище “порожнього гнізда”, коли люди, які звикли жити у великих сім’я, згодом залишаються самі, і через самотність у них з’являються депресивні настрої”.

За словами пані Лесі, багатьох літніх людей турбує, чи правильно вони прожили своє життя. Люди фіксуються на чомусь негативному, вважають, що допустили якусь помилку ще в молодому віці, і це досі їх “болить”. Пані Леся радить близьким нагадувати позитивні моменти з життя літньої людини, акцентувати увагу на їх досягненнях.

— В психології є таке явище, як позитивне перефразування. Тобто потрібно нагадувати людині її ж заслуги. Під час практики, я нагадую людині, наприклад, що завдяки тому, що вона багато працювала і піклувалася про дітей, тепер вона має свій будинок, роботу і сім’ю.

Дуже важливо людям, які доглядають за літньою людиною з порушенням пам’яті, самим зберігати спокій і не нервуватися, бо це може призвести до емоційного вигорання та спустошення.

— Добре, якщо людина, яка бере таку відповідальність і доглядає за літньою людиною мала змогу “переключатись” і розвантажуватись, тобто робити щось таке, що знімає напругу, — каже пані Леся. — А ще краще, якщо за літньою людиною доглядає декілька помічників, які можуть чергуватися.

Як пояснила студентка п’ятого курсу вінницького медичного університету Лілія Грищук, регулярне фізичне навантаження та достатньо глибокий сон сприяє утворенню “нейрональних шипиків” (сформовані зв’язки між нейронам) а відтак, покращує формування механізму довготривалої пам’яті. Іншими словами, якщо людина регулярно займається зарядкою та отримує достатню кількість сну —  це може позитивно вплинути на стан пам’яті літньої людини. Як пише американське видання The New York Times, звичайна ходьба кілька разів на тиждень може покращити  фізичне благополуччя людей, у яких розвивається вікова втрата пам’яті.

Юрій Євсєєв, спеціаліст з лікувальної фізкультури, розповів, що навіть мінімальне навантаження та повторення легких вправ гарно впливає на емоційний та фізичний стан здоров’я похилих людей.

Перед виконанням будь-якої вправи потрібно обов’язково проконсультуватись з лікарем. Всі вправи потрібно виконувати по мірі можливого і без виникнення больових відчуттів.

— Існують загальнооздоровчі вправи, які підходять усім літнім людям, — каже пан Юрій, —  Виконувати їх варто по мірі можливого. Це звичайне розтирання рук та вух, розминка зап’ясть, рухи головою в сторони, глибокі вдихи та видихи.

Маломобільність — це стан, коли літня людина веде малорухливий спосіб життя, у зв’язку з минулими переломами або за станом здоров’я. Для підвищення тонусу м’язів і для уникнення малорухливості, медична сестра Ірина Кравець продемонструвала вправи, які можна зробити разом з літньою людиною вдома.

Одна з вправ, це качання “валіку” або звичайного м’яча, для того щоб розробити гомілковостопний суглоб. Вправу можна робити сидячи, розгойдуючи “валік” назад, вперед і по колу (фото 1).

Інша вправа — в лежачому положенні зігнути ноги в колінах, і по черзі “ковзати” ногами вперед, розправляючи в коліні. Вправа може виконуватися самостійно, або з допомогою близьких. Після переломів може з’явитися “контрактура” — обмеження рухливості в суглобі. При ній, лікарка радить докладати сили, допомагаючи при згинанні чи розгинанні кінцівки. Больових відчуттів не має бути (фото 2).

Розробка тазостегнового суглобу —  максимальне розведення ніг в сторони. Близькі можуть допомагати у виконанні цієї вправи, як і в попередньому прикладі, якщо існує скованість у рухах. (фото 3)

Вправа “велосипед” — в лежачому положенні, у повітрі по черзі згинати і розгинати ноги у колінах, виконуючи при цьому кругові рухи, схожі, як при їзді на велосипеді. (фото 4)

Вправа “пів-міст” — зігнути ноги в колінах, впиратися ними і піднімати таз. При цій вправі напружуються м’язи ніг, стегон, гомілок, прес, нижня частина спини, тобто поперековий і грудний відділ. (фото 5)

— Такими вправами можна усунути малорухливість, підвищити функціональні можливості організму, а також вплинути на психоемоційний стан літніх людей, — каже пані Ірина.

Підсумовуючи, варто зазначити, що незважаючи на незворотні вікові зміни літніх людей, ми можемо забезпечити їхнє комфортне та спокійне життя, знаючи що їх турбує і як реагувати в тій чи іншій ситуації.

Veжа висловлює подяку усьому персоналу обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку у Вінниці, які допомогли у написанні цього матеріалу. Окрема подяка Любові Семцовій та керівнику закладу, Сергію Якубовському.

Фото Ольги Мірошниченко

Ілюстративне фото ElderCare

Олеся Яненко

See Full Bio