Сьогодні до Вінниці приїхав, напевно, найвідоміший у світі український письменник Андрій Курков. Він презентував у книгарні “Є” свою нову книгу “Рух «Емаус»: Історія солідарності”: про безхатченків та тих, хто звертає на них увагу.

Проблеми безхатченків, на жаль, є актуальними на всій планеті й Україна в цьому сенсі не є винятком. Загалом книга Андрія Куркова саме про це – про безхатченків та про людей, які їм допомагають. Зокрема йдеться про рух “Емаус” у світі та про єдине його представництво в Україні – “Емаус-Оселю” у Львові.

Рух “Емаус” зародився у листопаді 1949 року коли, люди, які усвідомили своє привілейоване становище та соціальну відповідальність у світі несправедливості, та люди, які втратили сенс життя, вирішили об’єднати свої зусилля і почати разом працювати, щоб допомогти одні одним та тим, хто потерпає найбільше, вірячи у те, що власний порятунок приходить через порятунок інших.

Історія написання цієї книги розпочалась з пропозиції міського голови Львову Андрія Садового написати щось про Львів. Куркову ця ідея сподобалась, але він хотів написати щось таке, що могло відбутися тільки у Львові й більше ніде. Він почав регулярно їздити до міста Лева і спілкуватись з його мешканцями. Оскільки потяг прибував о шостій ранку, то письменник мав змогу, переважно, спілкуватись тільки з безхатченками.

Один з них розповів йому про Аліка Олісевича – “головного” львівського хіпі. Пізніше автор познайомився з багатьма іншими людьми, частина з них стали героями його “львівської” книги “Львівська гастроль Джимі Хендрікса”. Але визначальним для написання книги про “Емаус” стало знайомство з Оксаною Прохорець, яка довгий час працювала з тамтешньою “Емаус-Оселею”.

З часом Курков усе більше дізнавався про львівських безхатченків і сам долучався до діяльності “Емаус-Оселі”.

Книга умовно ділиться на дві частини: перша – це історія світового “Емаусу” та його засновника Абе П’єра, друга – розповідь про безхатченків Львова та їхню нелегку долю. Це перша книга, яка видана коштом європейських безхатченків в Україні. Також це одна з небагатьох україномовних книг Куркова. За його словами, він пише російською не тому, що асоціює себе з російською літературою, а тому, що йому так легше.

В роботі над книгою Куркову допомагали французи.

• “Інформації про “Емаус” ні російською, ні українською мовою немає. Я зв’язався з французами і вони мені передали шість видань від 50-х років до сьогодення і про Абе П’єра, і про французьку історію “Емаусу”. Потім я питав у своїх друзів з різних країн хто ще може мені допомогти”, – розповідає Андрій Курков.

Загалом із зібраної інформації (приблизно шість тисяч сторінок тексту)  можна було би написати величезну кількість книг на тему безхатченків та про те, як вони самі собі допомагають. Але письменник відмовився від такої ідеї з кількох причин: по-перше, він хотів привернути увагу саме до проблем українських безхатченків і саме тому присвятив їи другу частину книги. А по-друге, бо не хотів аби це виглядало як комерціалізація теми.

• Ризик полягає в тому, що читаючи наступні книги, які могли би вийти, читачі забудуть про те, що було головним у першій – українських бездомних та їхні проблеми”, – стверджує Курков.

“Емаус” дає можливість безхатченкам допомагати самим собі. Учасники цього руху влаштовують благодійні розпродажі, знаходити роботу, займатись чимось на кшталт соціального підприємництва. У Львові представники “Емаусу” навіть видають свій журнал “Просто неба”. Його поширюють безпритульні й половина вартості журналу йде їм на допомогу.

З питанням безпритульних не все так просто, як вважає більшість людей. Часто, на вулиці, побачивши бездомного, перехожі вважають, що це його вибір і він сам у всьому винен.

• Бездомними часто стають люди, які повертаються з в’язниці. Це не обов’язково професійні злочині: то можуть бути ті, хто скоїв ДТП зі смертельними наслідками або ті, хто сидів без вини. Частіше за все цих людей родичі виписують з їхніх колишніх домівок і відмовляються від них. Зрештою вони опиняються на вулиці. Таких до 30%, – розповідає автор.

В середньому на кожну область, згідно із дослідженнями Куркова, припадає від двох до п’яти тисяч бездомних. Серед них досить високий рівень смертності, тому кількість постійно змінюється. Раніше держава просто відмовлялась помічати таких людей. Зараз ситуація трохи краща. На думку Андрія Куркова, окрім безпосередньої допомоги безхатченкам, потрібно також працювати з причинами їх появи.

Андрій Курков окрім презентації книги “Рух «Емаус»” також дописує свій новий твір “Сірі бджоли”. Це буде розповідь про “сіру зону” – територію військових дій на сході країни. Вихід книги запланований на весну цього року.

Микола Геркалюк

See Full Bio