У Вінницькій області діє програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів до 2022 року. “Урядовий кур’єр” на прикладі обласного центру та села Северинівка дослідив, що вже зроблено в цьому напрямку та що ще лишається попереду. 

Село Северинівка, що у Жмеринському районі, ефективно використовує відновлювані джерела енергії та альтернативні види палива. Для прикладу, місцеву амбулаторію загальної практики сімейної медицини обігріває тепловий насос та електричний котел, а дитячий садок отримує гарячу воду завдяки сонячному колектору. Твердопаливні котли працюють у школі, будинку культури, центрі надання адміністративних послуг та деяких інших закладах та установах. До речі, у Северинівці також посадили понад три тисячі саджанців енергетичної верби, щоб в майбутньому продовжувати заміщувати природний газ місцевим паливом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові джерела енергії: у Вінницькій області вирощують енергетичні верби

Гроші на це громада отримала не лише з місцевого бюджету, а й завдяки участі у грантових програмах.

– Кількість кочегарів збільшилася, люди працюють на заготівлі біомаси, але й за цих умов є економія коштів, – запевнив голова Северинівської об’єднаної територіальної громади Олександр Христюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Вінниччині створили першу в Україні мапу біомаси

«Карта енергетичного потенціалу біомаси у Вінницькій області» – це сервіс, що являє собою базу знань щодо наявних в області біомас: тобто всього, що може бути використане як альтернативне джерело енергії. Вінницька область стала першою, де було створено таку карту та її було презентовано у грудні минулого року.

Вона була розроблена науково-технічним центром «Біомаса». Завдяки створеному сервісу кожна об’єднана територіальна громада може самостійно вирішувати, що для неї перспективно:  енергетичні насадження, відходи сільськогосподарського виробництва чи поєднання різних видів біомаси.

У 2010 році на Вінниччини була 31 котельня на альтернативних видах палива, нині їх вже 442. Разом з тим кількість газових котелень зменшилася майже наполовину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Вінниці відкрили найбільшу біокотельню України

Щодо Вінниці, то у місті ще у 2016 році було введено в експлуатацію котельню на трісках потужністю 5,2 МВт у районі Тяжилів. Ця котельня забезпечує мікрорайон гарячою водою і теплом. За інформацією «Урядового кур’єра», використання тріски як енергоносія зменшило паливну складову в собівартості виробництва тепла й надало можливість заощаджувати 2,3 мільйона кубічних метрів  природного газу на рік. Окрім цього, в районі також було замінено 8,8 кілометра теплових мереж, створено 68 ІТП, встановлено системи SCADA для автоматичного регулювання та контролю параметрів теплоносія тощо. Реалізація проекту дасть змогу на рік зменшити споживання природного газу на 3,4 мільйона кубічних метрів, а викиди СО2 — на 6,5 тисячі тонн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Вінниці завдяки новій котельні містяни зможуть менше платити за газ. ФОТОРЕПОРТАЖ

Нині на КП  «Вінницяміськтеплоенерго», а саме воно забезпечує теплом переважну більшість містян, працює на біо­масі три твердопаливні котельні. Вже збудовано четверту, яка працюватиме на деревині, по вулиці Сергія Зулінського потужністю 3,3 МВт.

Міський бюджет значно збільшив власні можливості завдяки децентралізації. Останні роки у місті регулярно утеплюють школи та дитячі садки, окремо від державної існує ще й міська програма термомодернізації багатоповерхівок.

Саме комплексний підхід дає бажаний результат про що говорить те, що Вінниця ще у 2015 році першою серед українських міст отримала європейську енергетичну відзнаку. Місту вдалося створити якісну систему управління процесами енерго­збереження та послідовно реалізовувати комплекс заходів з підвищення енергоефективності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Енергетична модернізація: як Вінниця реформує систему опалення. ВІДЕО

При всіх очевидних перевагах альтернативного палива, існують певні проблеми, які полягають у законодавстві.

– Він (ринок біомаси – ред.) перебуває на стадії формування. Нині актуальне питання – створити правову базу для цього ринку, ухвалити законопроекти про аукціони біомаси, як у країнах Балтії. На Вінниччині достатньо запасів біомаси і виробників пелет, брикетів, тріски тощо. Є й попит. Однак треба допрацювати ланцюжок, який пов’яже заготівлю біомаси, її переробку і доставку, – зазначив начальник відділу енергетики та енергозбереження департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Іван Магдич.

Він також додав, що на Вінниччині технічного потенціалу різних видів біомаси достатньо, щоб повністю  замінити споживання природного газу. Практично це можливо, однак потребує значних фінансових ресурсів. Ймовірно, ця робота триватиме не один рік.

Дар'я Гоц

See Full Bio