Зранку 15 березня на подвір’ї Вінницького апеляційного адміністративного суду, що на Брацлавській, було особливо гамірно та яскраво. Передусім через червоно-чорні прапори УНСО та їхніх партійців, які за годину до початку судового засідання жваво сперечалися зі студентами та працівниками Національного аграрного університету.
Питання суперечок – не нове: ідеться про сотні гектарів поблизу с. Агрономічне, на частину з яких претендує як громада села, так і Національний аграрний університет, де президентом є одіозний регіонал Григорій Калєтнік – один з тих, хто голосував за “диктаторські закони” Януковича.
Водночас голова села Олег Шулікін запевняє: віднедавна землі перебувають на території Агрономічної сільської ради, тож саме громада села буде ними розпоряджатися на власний розсуд.
Представники вишу парирують: попри зміни меж села Агрономічне, ці землі лишаються у державній власності та з 2012 року перебувають в користуванні університетом: на них нібито навчаються та проводять досліди студенти-аграрії.
УНСО: угруповання Януковича-Медведчука намагається привласнити вінницьку землю
Саме цей конфлікт і має вирішити вінницький апеляційний суд, який почав розгляд резонансної земельної справи з початку. Головна мета Феміди: з’ясувати, хто ж насправді є повноправним господарем і розпорядником дорогоцінної землі.
Поки студенти з одного боку та унсовці – з іншого очікують судового засідання, дискусії між ними тривають. Очільник партії, вінничанин Сергій Чумак стверджує: Калетнік, що керує університетом – член злочинного угруповання, пов’язаний як із “сім’єю” Януковича, так і з кумом Путіна Віктором Медведчуком.
Тому подібні фігури в принципі не мають претендувати на українську землю, а натомість мають перебувати в українських тюрмах. Водночас землю, яку хоче забрати регіонал, варто віддати селянам, зокрема для того, щоб виділити ділянки ветеранам російсько-української війни. Про це УНСО напередодні розповсюдили відповідну заяву.
Нібито саме через цю заяву під стінами суду зібрався і гурт студентів з ВНАУ, котрі переконують – селяни не мають права на землю, що перебуває на території сільської ради.
НАУ: земля потрібна студентам для дослідів
– Це земля державна, розумієте? Те, що вона територіально перебуває в межах Агрономічного – не змінює її статус. Ця земля потрібна студентам-аграріям, аби вони могли на практиці вчитися вирощувати урожай, проводити досліди, продавати цей урожай і закуповувати нову техніку для обробки цієї зелі. Натомість пан Чумак і Шулікін вводять в оману людей, розповідаючи, нібито вони роздадуть цю землю АТОвцям. Не роздадуть, бо це державна земля!, – емоційно переконують студенти.
На закиди опонентів, мовляв, чому студенти не на парах, молоді люди пояснюють, що “пари вже закінчилися” (на годиннику саме було 11:20 – ред.). Серед молодих хлопців вирізняється дещо старша жінка у червоній куртці: відчувається, що вона має юридичну освіту, стверджує, що є працівником Аграрного університету, але ким саме працює – не каже.
Зрештою, увесь натовп рушає у приміщення суду – ось-ось почнеться засідання. Засідання – підготовче: судді мали б установити, на підставі яких документів протиборчі сторони намагаються довести своє право на користування землею.
Державний акт на землю… загубився?
Прикметно, що на боці позивача – Національного аграрного університету – виступає також представник Держгеокадастру, який погоджується з усіма його клопотаннями. Водночас в якості третьої сторони також представлений… Донецький національний університет ім. Стуса, який зайняв бік громади села Агрономічне.
У той час головним питанням судового засідання стало з’ясування: у кого є основний документ – державний акт на землю? Адже саме на підставі нього можна з великою вірогідністю стверджувати про право власності або користування землею.
На подив багатьох присутніх з’ясувалося, що в матеріалах судової справи присутня лише копія державного акту – нотаріально завірена, але все ж копія. У цей же час представник НАУ вимагає у правонаступника дослідної станції (а нині ДП “Агрономічне”) надати саме оригінал документу. Цікаво, що інша сторона просить в університету зробити те саме: надати оригінал державного акту, позаяк з їхніх слів, саме у ВНАУ мав би зберігатися головний документ, який міг би вплинути на результат суперечки.
Зрештою, після понад годинною дискусії, виявляється, що держакту немає ні в кого. Судячи з усього його просто… загубили. Тож головуючий суддя задовольняє клопотання сторін частково і призначає дату наступного засідання на 29 березня. Саме тоді відбудеться “другий акт” битви за величезний шматок землі, де боряться студенти, селяни, екс-“регіонали”, Феміда, “унсовці” та здоровий глузд.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.