Поки вся Україна збирає кошти на порятунок будинку Леонтовича, у Вінниці ще перевірятимуть чи насправді це будинок, де провів дитинство видатний композитор.
Аби врятувати будинок відомого композитора Миколи Леонтовича, громада села організовувала тут фестиваль «Шершні Леонтовича», віртуоз-скрипаль Ілля Бондаренко грав на благодійному концерті, а активісти та митці зі всієї України шукають ще мільйон на його реставрацію, аби зробити тут музичну школу.
Питання про ситуацію із будинком у селі Шершні Тиврівського району обговорювалося і сьогодні під час прес-конференції щодо відзначення 140-річчя Миколи Леонтовича. Про те, що вся Україна збирає кошти на реставрацію будинку, в обласній раді знають і частково дослідили це питання.
За словами завідувача сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА Михайла Потупчика, будинок в Шершнях був взятий на облік, як пам‘ятка архітектури рішенням Вінницької обласної ради в 1997 році.
Проте коли споруду ставили на облік, жодної документації не робилося. Коли постало питання щодо занесення його до цього реєстру, то виявилося, що немає облікової документації, паспорту пам’ятки та історичної довідки. Без цього комплекту документів внесення до державного реєстру не допускається.
- Коли почали питання вивчати, готувати цю документацію виявилося, що немає жодних даних архівних чи інших документальних. Є великі сумніви щодо того, чи це дійсно той будинок, в якому проживав священник Леонтович із сім’єю. Навпаки є свідчення, що священницький будинок згорів у 1898 році. І дійсно, якщо брати взагалі традицію таких будинків, де проживали священники, то вони завжди були біля церкви – це було або на території церкви, або сусідній будинок біля церкви. Цей будинок розташований досить далеко від церкви, – зазначив Михайло Потупчик.
За його припущеннями, це стара церковно-приходська школа, яка збудована у 1867 році. Михайло Потупчик аргументує це тим, що будинок видовженої форми, а це не властиво житловим будинкам того часу.
- Зрозуміло, що вона теж мала відношення до Леонтовича, бо батько там викладав і Леонтович в дитячі роки до неї ходив, але не вчився. Дотичність до родини Леонтовича мав, але це не той будинок, де жив Леонтович в дитячі роки. Ми не маємо жодного документального підтвердження, щоб це довести. Підстав занести його до реєстру державних нерухомих пам‘яток поки немає. Дослідження наразі продовжуються, – розповів завідувач сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА.
Заступник голови директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Івасюк додав, що наразі підписано доручення голови ОДА Валерія Коровія, де зазначено про утворення робочої групи щодо детального вивчення і увіковічнення пам‘яті Леонтовича у селі Шершні Тиврівського району.
Свою думку щодо Леонтовича та села Шершні має і завідувачка сектору культури та туризму Тиврівської РДА Світлана Мартиневич. Вона розповідає, що ще її бабуся з 1921 року народження і всі старожили села знали, що у тій школі проживали священники, які служили не лише з батьком Леонтовича, але і після нього.
- Не вся та будівля, лише половина була відділена для проживання священницької сім’ї. У нас на Тиврівщині лише дві меморіальні дошки є Леонтовичу і вони ще 90-х років і той факт, що в нашому селі Леонтович проживав свої сім дитячих років також відомий всьому світові. Тому і громада хоче, бо це центр села і ми відразу «впираємося» у цю занедбану будівлю. Хочеться прийти і вшанувати пам‘ять Леонтовичу не до такої руїни, яка є, а до чогось звеличеного. Ми працювали над тим, щоб зробити там меморіальний комплекс Леонтовичу. Те, що там активісти і громадськість хочуть музичну школу, то в нас в селі політичні баталії, ми не будемо чіпати їх. Але хочеться, щоб це був пам‘ятник, адже Шершні стали колискою для Леонтовича, – говорить Світлана Мартиневич.
Жінка зазначає, що один із місцевих активістів вже навіть розробив безкошовно проект такого меморіального комплексу в парку, де основою якого буде маленький хлопчик, який диригує хором своїх братів і сестер.
- Залишити без уваги село Шершні було би некоректно навіть по відношенню до самого композитора. Чи ця хатина є автентична, де проживав священник чи не є, ми ще будемо досліджувати багато років, бо свідчень немає, але що це є історичним місцем — це факт, – додає пані Світлана на що Михайло Потупчик сказав, що якщо з хатиною ще щось можна буде зробити, то робитимуть.
Головним всі присутні визначили те, що не потрібно прив’язуватися до хатини, а логічніше робити прив’язку саме до села, як місця.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.