Комерційне кіно існує завдяки демонстрації різниці між буденністю та кінокартинкою, в якій буденність завжди виглядає занадто просто. Режисер Сашко Протяг показує у своїх фільмах взаємовідносини буденності та зйомки цієї буденності, причому сама буденність тут ніби підноситься над зйомкою.
Після тривалої перерви громадська платформа «Сходи в кіно» відновлює свою роботу. 18 листопада о 19.00 у приміщенні «Архіклубу» (Магістратська, 80) відбудеться показ трьох фільмів режисера з Маріуполя Сашка Протяга, а саме «Море.Вітер.На***», «Аджарі-тріп» та «Херсонниця».
Протяг як самобутня кінематографічна одиниця належить до дуже нетипового класу сучасних українських митців, не шукаючи заздалегідь свого широкого визнання та працюючи у незвичних для сталої більшості формах кінематографічного мислення.
- Три нові фільми Сашка Протяга якраз про взаємовідносини буденності (життя) та зйомки цієї буденності, причому сама буденність тут ніби підноситься над зйомкою, життя домінує над фільмом про життя, в порівнянні з життям фільм виглядає чимось дріб’язковим, надуманим, необов’язковим. Поширені зараз практики “мистецтва життя”, коли власний життєвий досвід обсмоктується та перетворюється в художній твір, на перший погляд роблять точку входу до буття художником максимально низькою, але в той же час перетворення життя в художній твір досить складний процес, який вимагає як мінімум бажання створити саме художню роботу, а також розуміння, що межа між мистецтвом та життям досить умовна і може іноді зникати, – пишуть про короткометражки Протяга в анонсі події.
«Море. Вітер. Нах…» (12 хв). Кіно має починатися з питання «шо я тут взагалі роблю? нах… я сюди припхався?». Маріупольські фланери знаходять місця («мєстяки»), де ці питання звучать особливо пронизливо, де ніби «можна зрозуміти все». Закинутий будиночок на березі моря, +10, і одне похмуре небо і одна відеокамера на трьох.
«Херсонниця» (20 хв). . Сашко Протяг і Діана Берг їдуть дослідити Херсонську область, намагаючись віднайти нове розуміння мандрів, творчості, досвіду.
«Аджахі-тріп» (7 хв). Аджахі – це найбідніший район Маріуполя. Ідеальне місце для медитації про бідність; місце, де не побачиш нічого з того, що заведено показувати; місце, щоби розділити порожнечу з другом.
Головне фото: coyc.com.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.