Питання “коли “кава з собою” користується більшим попитом: влітку чи восени-взимку?” для нас досі лишається риторичним.
Проте кількість вінничан, котрі п’ють теплий чорний напій осінніми вулицями Вінниці, переконала нас зробити черговий кавовий огляд. Цього разу – за межами центру, однак в не менш “елітному”, “престижному” і “респектабельному” мікрорайоні: на Поділлі.
Прогулюючись вчергове цим новим мікрорайоном, ще влітку ми звернули увагу на дефіцит яскравих, привабливих, а головне – смачних “точок” з продажу “кави із собою”. Ідеться про значний відрізок від ТЦ “Поділля CITY” (на початку вул. Зодчих) і аж до перетину вул. Ющенка з вул. Пирогова. Це нас неабияк здивувало, особливо зважаючи на значну заселеність цього району, до того ж – переважно платоспроможною публікою.
Читайте також: Гід для кавоманів: де у центрі Вінниці найкраща «кава з собою». ФОТО, ВІДЕО
Сьогодні ми вирішили перевірити: чи дійшла мода на якісну “каву із собою” до одного з найбільш престижних районів Вінниці станом на осінь 2017-го.
В цьому огляді ми вирішили дізнатися, де на Поділлі створюють найкращі кавові напої, які можна взяти із собою. Ми оцінювали ціну, якість, сорт кави, обізнаність баристи щодо продукту, та зручність упаковки: у що наливають, як наливають та чи дають, принаймні, кришку на горнятко.
У кожному з 12-ти місць продажу такої кави ми замовляли однакові, найбільш популярні напої: еспресо та капучіно. Що з цього вийшло – читайте далі.
Кав’ярня “Модена”
(Пирогова, 107)
Тестування “кави з собою” на Поділлі ми почали з кав’ярні “Модена”, що розташована поблизу перехрестя вул. Ак. Ющенка та Пирогова. “Модена” позиціонує себе як заклад вище середнього рівня, зокрема з огляду на ціни.
Бариста закладу, яка попри звертання українською ще деякий час розмовляла з нами мовою східних сусідів, повідомила, що тут готують каву із суміші арабіки (80%) та робусти (20%). Це не кіоск, де продають виключно каву “на виніс”, тут є де присісти: так, під час нашого візиту з шести столиків був зайнятий лише один, неголосно грав джаз.
Каву нам зробили досить швидко, щоправда, кришок на горнятка в кав’ярні не виявилося. Попри це, саме в “Модені” – найдорожча кава з усіх закладів на Поділлі: еспресо нам обійшлася у 20 гривень, капучіно – аж 28 гривень. А взагалі тут десятки видів різноманітних кавових напоїв та чаїв. Цікаво, що головне меню – виключно російською, а україномовним людям доступна лише частина асортименту.
Кава дуже достойна, відчувають деякі мигдалеві нотки як в еспресо, так і в капучіно. Напої нормальної температури, капучіно – з належною, для цього напою, пінкою.
Еспресо – з легкою кислинкою, однак смак – збалансований. Якби в цьому місці ще й давали кришечки та були би більш помірні ціни – цей заклад міг би стати одним з фаворитів нашого огляду.
Ціна: еспресо – 20 грн., капучіно – 28 грн.
Суміш: 80% арабіки, 20% робусти
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: немає
Смак: 5/5
Кіоск “Вацак”
(вул. Ющенка)
Просуваємося вздовж вул. Ющенка і помічаємо кондитерський кіоск “Вацак”. Цю точку навряд чи можна назвати кав’ярнею, однак каву тут все ж готують: на недорогому апараті Trevi Chiara продавчиня-бариста запевняє, що використовують італійську каву.
Однак що входить до суміші, який відсоток тут арабіки, а скільки робусти – відповісти не змогла.
Тут виявилася найдешевша кава з усіх, які ми купували цього дня: еспресо та капучіно по 7 гривень. У “Вацаку” не виявилося кришок для горняток, самі горнятка – не претензійні та з логотипом якогось ФОПа. Кава далеко не геніальна, але як за 7 гривень – цілком може бути.
Ціна: еспресо та капучіно – 7 грн.
Суміш: невідома
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: немає
Смак: 3/5
Кіоск в гастрономі “Вінниця”
(Зодчих, 32/20)
Після реконструкції гастроному тут вирішили зберегти місце, де продають каву “на виніс”: передусім для студентів, яких тут збирається повно майже щоранку.
За віконечком – дві молоді дівчини-бариста, обслуговують без особливого ентузіазму. Щоправда сказали, що заварюють суміш з 70% арабіки та 30% робусти, однак про походження кави детально розповісти не змогли.
Капучіно тут коштує 18 гривень, еспресо – лише 10 гривень. Еспресо здалося дещо водянистим, трохи надто гірким та без кислинки. У капучіно – ледь-ледь відчувається сама кава, надто сильний молочний смак.
Що сподобалося: круті горнятка зі стильним написом “Vinnytsia” – лише за це респект цій “точці”. Тут нам також дали кришечки для обох напоїв, так само як і соломинки.
Ціна: еспресо – 10 грн., капучіно – 18 грн.
Суміш: 70% арабіки, 30% робусти.
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: є
Смак: 3/5
“Цукерня”
(Зодчих,28)
У кількох метрів звідси – невелика кав’ярня “Цукерня”: тут стоїть не надто дорога кава-машина, але працює привітна бариста.
Молода жінка розповіла, що каву готують із суміші, яка складається з 70% арабіки та 30% робусти. У кав’ярні ми виявилися єдиними клієнтами у той момент, тож каву отримали досить швидко. Еспресо нам обійшлося у 13 гривень, а капучіно – в 17 гривень.
Капучіно, як і в багатьох випадках, виявилося не надто “кавовим”: смак і запах молока не дає відчути смак, власне, кави. В еспресо сильно відчувається робуста: дуже міцно і досить гірко, відчуття не з приємних. Це перша кава цього дня, яку не захотілося допивати.
Однак попри далеко не ідеальний смак кави, в цьому місці можна відзначити горнятка, в яких її подають: вони яскраві, жовто-чорні, на паперових стаканах англійською написано попередження про те, що кава гаряча. А от кришечки є лише на горнятка, в яких подають капучіно – на еспресо такої “опції” немає.
Ціна: еспресо – 13 грн., капучіно – 17 грн.
Суміш: 70% арабіки, 30% робусти.
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: тільки на капучіно
Смак: 2/5
“Солодка мрія”
(Зодчих, 36)
Ми перейшли через дорогу, адже знаємо, що на іншому боці вул. Ющенка розташований один з магазинів мережі “Солодка мрія”.
Цей магазин складно назвати “кавовим”, але зважаючи на асортимент “докавових” солодощів, вирішили спробувати чорний напій і там.
Адміністратор не змогла нам відповісти щодо складу кавової суміші, поки не проконсультувалася з продавчинею. За тим впевнено заявила: використовують 100% арабіку. Заплативши за еспресо 12 гривень та 22 гривні за капучіно, ми спробували обидві кави та зрозуміли, що ні про які 100% арабіки в даному випадку не йдеться.
Очевидно в суміші використана робуста: еспресо виявилося занадто гірким (особливо як для “100% арабіки”), капучіно – також не надто видатним: досить водянистим і теж гіркуватим.
Зате тут нам дали кришечки до обох горняток і навіть картонну підставку, аби було зручніше нести. За це – окремо вдячні: лише в одному місці після цього нам пропонували подібний сервіс.
Ціна: еспресо – 12 грн., капучіно – 22 грн.
Суміш: 100% арабіки
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: є
Смак: 2/5
Coffee Club
Зодчих, 15
Ми вирушаємо далі вздовж вулиці Зодчих в напрямку “Поділля CITY”: за адресою Зодчих, 15, знаходимо невеликий (направду – дуже маленький) заклад з назвою Coffee Club: там може поміститися хіба одна людина разом з дитиною.
Тут продають еспресо за 10 гривень, капучіно – за 16. Ще є американо, лате та какао (12-18 гривень). За стійкою – російськомовні бариста, чоловік та жінка, тепло вдягнуті, адже двері до закладу не зачиняються. Стверджують, що для приготування кави використовують 70% арабіки та 30% – робусти, також окремо продають каву в зернах.
Кришечок на горнятка у закладі не виявилося: обіцяли “завтра привезти”. Зрештою, кава залишає бажати кращого: еспресо надто гірке, капучіно – надто гаряче, ми вперше обпеклися під час огляду. Смак капучіно – не виражений, водянистий, навіть молоко слабо відчувається.
Ціна: еспресо – 10 грн., капучіно – 16 грн.
Суміш: 70% арабіки, 30% робусти
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: немає
Смак: 2/5
Гастроном “Центральний”
Зодчих, 16
Ми знову переходимо через дорогу та помічаємо біля гастроному “Центральний” невелике віконечко, де продають каву з собою.
Молода дівчинка-бариста абсолютно не знає, з чого готує людям напій: ні про походження кави, ні про те, з чого складається суміш, продавчиня не змогла розповісти. Еспресо ми придбали тут за 12 гривень, капучіно – за 20. Кришечки виявилися в наявності лише на еспресо, а самі паперові горнятка – досить зручні та красиві.
Щоправда, похвалити тутешню каву ми не можемо: капучіно виявилося надто гарячим, обпікає губи, еспресо на смак схоже на… Знаєте, ми нафту ніколи не пили, але думаємо, що між цим еспресо і нею є щось спільне. Надто гірко, більше одного ковтка пити не хотілося – решта була безбожно вилита в траву.
Ціна: еспресо – 12 грн., капучіно – 20 грн.
Суміш: невідомо
Обслуговування/бариста: 3/5
Кришечки: тільки на капучіно
Смак: 1/5
“Тунель” на фонтанній площі
Відверто кажучи, ми думали що саме в попередньому місці виявилася найгірша кава з тих, що ми встигли спробувати цього дня. Однак наступні покупки змусили переглянути цей висновок.
В цьому ж будинку, у проході в двір причаїлася ще одна кав’ярня, котра продає каву “на виніс”. Продавчиня (яку складно назвати баристою), також не змогла нам абсолютно нічого розповісти про власну каву.
Більше того, запитувати довелося двічі: перший раз наше запитання щодо кави жінка просто проігнорувала. За тим все ж налила еспресо (10 гривень) та капучіно за 15 гривень. Меню написане на вікні при вході російською мовою, продавчиня також розмовляла виключно російською.
Ми попросили кришечки до горняток, але жодна з них не підійшла за розміром: жінка за стійкою намагалася таки насунути одну з них на капучіно, в результаті чого напій просто частково розлився – не налазить. Саме капучіно виявилося дуже посереднім: знову в основному в смаку присутнє молоко, кава відчувається ледь-ледь.
Окремої розмови заслуговує тутешнє еспресо: уявіть собі рідину, настояну на… недопалках. Спробуйте уявити смак такого напою і, можливо, вам вдасться відчути те, що відчули ми, зробивши один ковток цієї кави – надто гарячої, до речі. Рідина була відразу акуратно вилита поруч на землю: ніхто з Vежі не ризикнув це допити.
Ціна: еспресо – 10 грн., капучіно – 15 грн.
Суміш: невідома
Обслуговування/бариста: 2/5
Кришечки: немає
Смак: 1/5
“Тарта”
Зодчих, 18
За рогом будинку ще одна кав’ярня-кондитерська “Тарта”. Тут також продають багато різноманітних смаколиків, а ще – невеликий асортимент кави. Так, еспресо нам обійшлося в 15 гривень, капучіно – в 25 гривень.
Продавчиню складно назвати привітною: на запитання, “Яка у вас кава?” відповідь була “Харошая кава”. Надалі жінка-продавець продовжувала спілкуватися російською, інколи викривлюючи українські слова, часто перепитуючи, вочевидь сподіваючись, що ми перейдемо на російську. Принагідно зазначила, що в “Тарті” використовують суміш арабіки та робусти в пропорціях 50/50.
Коли ж ми попросили виписати нам чек – сприйняла це ледь не як образу: жодних “дякую” – “будь ласка” після цього ми вже не чули. Чек виглядає ось так: для нього напевно потрібна окрема папка або файлик.
Кава виявилася така ж ніяка, як і обслуговування: еспресо надто гірке, капучіно – надто гаряче і водянисте. Кришечка, до речі, була лише для горнятка з капучіно.
Ціна: еспресо – 15 грн., капучіно – 25 грн.
Суміш: 50% арабіки, 50% робусти
Обслуговування/бариста: 2/5
Кришечки: немає
Смак: 2/5
“Вінницька цукерка”
Останньою точкою до “Поділля CITY” на нашому шляху став фірмовий магазин “Вінницька цукерка”, де також готують каву “на виніс”. В невеличкому магазині з кількома столиками нікого окрім нас не було, за стійкою – недорога каво-машина. Асортимент невеликий: тут готують лише капучіно (12 гривень), еспресо (10 гривень), американо (11 гривень) та чай за 7 гривень.
Про каву продавчиня також абсолютно нічого розповісти не змогла: наше питання про суміші робусти/арабіки чи країну походження кави, здавалося, здивували її.
Спробувавши напій, ми зрозуміли, в чому справа: вочевидь тут забагато робусти – кава гірка і несмачна, як капучіно так і еспресо. Жодних кришечок на посуд для кави в закладі не виявилося. Дешево та сердито – кава відразу відправилася на смітник.
Ціна: еспресо – 10 грн., капучіно – 12 грн.
Суміш: невідомо
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: немає
Смак: 2/5
“Чай/кава”
Зодчих, 2
Нарешті ми дісталися до ТЦ “Поділля CITY” – останнього місця нашого огляду. В торгівельному центрі відразу декілька точок з продажу “кави з собою”, але ми вирішили оглянути дві найбільш помітні.
Першою стала кав’ярня на другому поверсі з непретензійною назвою “Чай/кава”. Однак саме тут ми знайшли мало не найбільший асортимент кави, чаю та гарячого шоколаду і різноманітних напоїв на основі кави.
Бариста за стійкою розповіла, що використовують каву “Жарков” вінницького обсмаження: нібито зерна готують десь на вул. Матроса Кошки. Пропорції – 70% арабіки та 30% робусти. За словами баристи – якістю кави вона повністю задоволена. Нам відразу кинулися в очі паперові горнятка з малюнками художниці Гапчинської.
Саме тут виявилася, мабуть, найсмачніша кава, яку ми спробували того дня: еспресо з необхідною кислинкою, дуже приємне і не надто гірке. Капучіно також лишило приємні відчуття: збалансоване поєднання молочного та кавового смаку, гарно збита пінка.
Щоправда, і ціна за такі напої відповідна: 17 гривень за еспресо та 22 гривні за капучіно. Кришечки нам дали тільки на капучіно – на горнятко з еспресо такої не виявилося.
Ціна: еспресо – 17 грн., капучіно – 22 грн.
Суміш: 70% арабіки, 30% робусти
Обслуговування/бариста: 5/5
Кришечки: тільки на капучіно
Смак: 5/5
Bigman Coffee
Останнім пунктом нашого огляду стала кав’ярня Bigman Coffee, розташована на “нульовому” поверсі “Поділля CITY”. Яскраво-зелений “кавовий” острівець розташувався тут порівняно нещодавно, бариста за стійкою запевнив, що напій роблять із суміші, де 60% арабіки та 40% робусти. Еспресо тут продають за 13 гривень, капучіно – за 21 гривень маленьке та 23 гривні – більше.
Каву тут подають у фірмових чорно-зелених горнятках, на капучіно можна взяти кришечку. До речі, тут нам також дали картонну підставку під горнятка.
Еспресо з Bigman Coffee виявилося не найгіршої якості: відчувається кислинка, напій не надто гіркий. З капучіно все не так райдужно: пінка ніби достатньо хороша, однак смак кави – знову ж таки не достатньо виражений. Однак у порівнянні з тим, що нам вже довелося спробувати цього дня – тверда “четвірка” з п’яти балів.
Ціна: еспресо – 13 грн., капучіно – 21 грн.
Суміш: 60% арабіки, 40% робусти
Обслуговування/бариста: 4/5
Кришечки: тільки на капучіно
Смак: 4/5
Зробити огляд coffee to go на Поділлі нас спонукали постійні скарги знайомих та друзів, а також власні враження про те, що в цьому районі справді проблематично знайти хорошу каву із сообю. Чому так – думали ми: преспективний район, багато людей, зокрема молодих, вирує життя. Однак натрапити на притомну кав’ярню тут – зовсім не легко, якщо не знаєш конкретних кавових місць.
Ми не будемо цього разу розпливатися у суб’єктивних висновках, але просто скажемо: хорошу каву на Поділлі можна знайти – якщо є час, натхнення і знання місцевості. Проте потенціал мікрорайону для невеликих, затишних і креативних кав’ярень зі смачними напоями – величезний. Сподіваємося, що невдовзі мода на погану каву на Поділлі мине, і невдовзі результати наступного нашого огляду зміняться на краще!
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.