Серед 176 країн світу Україна займає 131 місце за рівнем корупції. На першому місці Данія – країна у якій подібне явище якщо і є, але у значно менших масштабах, ніж у нас.

Саме тому до Вінниці запросили представницю цієї країни Мішель Шліппе-Стефансен: вона намагалася пояснити вінницьким депутатам облради, чиновникам, представникам правоохоронних органів способи,  як побороти корупцію в Україні.

Українських посадовців Мішель Шліппе-Стефансен вчила «як жити добре по-данськи» («Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» автора Мік Вікінга наразі є світовим бестселером). Порівнюючи Україну із скандинавською країною, вона розповіла, що у Данії корупція також є, але вона суворо засуджується.

Мішель Шліппе-Стефансен у 2012 році заснувала організацію «Скандинавсько-український альянс», яка спершу була спостерігачем за виборами в Україні, а також працювала з українською діаспорою в Данії. Наразі їхня робота пов’язана із покращенням життя українців. Зокрема – боротьбою з корупцією.

Данія – це досить мала країна на півночі Європи, у якій проживають понад 5 мільйонів осіб.

• Ми платимо дуже багато податків – 40%, але навчання, медицина абсолютно безкоштовні. І чому я плачу стільки податків? Тому що я знаю, що мій сусід теж це робить. Якби я розуміла, що хтось може не сплачувати, тоді я б теж подумала, що не варто. Велика різниця між Україною і Данією полягає у рівнях корупції та соціальної довіри.

Чи не найчастіше Мішель Шліппе-Стефансен звертала увагу саме на соціальну довіру, адже за її словами така довіра тримає громаду разом і як приклад навела проїзд у маршрутному таксі.

• Я вчора їхала з Києва до Вінниці у маршрутці і я не знала як розрахуватись за проїзд. Треба було передати свої кошти тій людині, яка попереду, аби за тебе заплатили. Тобто, ви довіряєте свої гроші іншим людям і це означає,  принаймні у марштрутці соціальна довіра між українцями є.

За останніми даними, які повідомив представник управління захисту економіки у Вінницькій області Олександр Якимцев, з початку 2017 року у Вінницькій області було складено 179 адміністративних протоколів, пов’язаних з корупцією.

Представник прокуратури Олег Михайлина додав, що з цієї кількості 74 протоколи були пов’язані із е-деклараціями суддів, депутатів обласної ради, голів районних рад. Окрім того, 31 особа вже визнана у суді винною у скоєнні адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, відносно 41 особи протоколи наразі закритий (частина з яких закрита лише тому, що закінчився строк притягнення особи до адмінвідповідальності). Понад 100 досі на розгляді в судах різних інстанцій.

Це питання викликало навіть не обговорення, а дискусії, адже виявилось, що проти деяких з присутніх теж були складені адміністративні протоколи щодо невчасного подання електронних декларацій, які доходили до суду.

У свою чергу, прокуратура скаржилась на суди та інші установи.

• На наші запити надати певні документи, для перевірки тієї чи іншої особи, ми отримуємо формальні відписки і пораду шукати інформацію на сайті. А у суді захисник ставить під сумнів походження такого документу і потім потрібно знову складати запит та чекати. На жаль, наші суди завантажені і вони не встигають швидко розглянути всі справи. Окрім цього, ми не маємо повноважень подавати апеляцію, якщо не погоджуємося з рішенням суду.

За моніторингом, який був проведений Фондом «Демократичні ініціативи» протягом вересня-жовтня 2017 року та охопив 2000 українців виявив, які структури, на думку громадян, найбільш корумповані:

• Суд – 52%
• Верховна Рада – 51%
• Прокуратура – 45%
• Уряд – 43%
• Митниця – 39%
• Медичні установи – 39%

Разом з тим Мішель Шліппе-Стефансен розповіла, що в Данії досить поширені такі види корупції, як надання роботи родичам, хабарництво, а також корупція на вищому рівні влади. Окрім того відсоток тіньового капіталу Данії – 20% (у той час, як в Україні – 50%).

Також присутні обговорили чи можливо враховувати журналістські розслідування, у прокуратурі ж повідомили, що вони моніторять публікації у різних ЗМІ і часто статті стають причиною перевірки тієї чи іншої особи. Мішель Шліппе-Стефансен також зазначила, що у Данії через такі розслідування деякі особи можуть втратити роботу і це трапляється доволі часто.

Депутати також зауважили, що українці звикли до корупції з дитинства і побороти її не можливо без покращення економічного розвитку країни. На думку Ігоря Хміля, корупція – це загроза національній безпеці країни і хоча держава намагається з нею боротися, але сьогодні дуже бракує антикорупційного суду. Окрім того, депутати вважають , що до кінця не доведений закон про люстрацію і  суди відбулися по відношенню до значно меншої кількості осіб, ніж було потрібно.

Дар'я Гоц

See Full Bio