Джойс Коба, Олена Жмур, Вадим Адамчук – ці та інші імена хоча й відомі більше у вузьких колах, та все ж часто лунають, коли під час спортивних змагань різного рівня оголошують переможців та чемпіонів Вінниці, області, України та світу. 

Втім, як і усі знаменитості, всі спортсмени колись починали з малого – зокрема відвідувань спортивних шкіл. Сьогодні VежА познайомить вас із одним із таких закладів, в якому свого часу «запалювались» вінницькі зірки спорту.

Зокрема йдеться про спортивний комплекс «Колос», що розташовано по вулиці Генерала Арабея, 3.

Цей репортаж – все ж про «перемоги» закладу, втім цей «багатий» на зіркових вихованців заклад, у матеріальному плані – бідний. На це VежА звернула увагу, вперше відвідавши його. Та про все по черзі.

ІСТОРІЯ ТА ЛЮДИ

Вінницька спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа Олімпійського резерву з легкої атлетики утворилася ще в серпні 1989 року при Вінницькій спортивній організації ВДФСТ профспілок.

1991 року після реорганізації школа відійшла до ФСТ «Колос» (Вінницька обласна організація Всеукраїнського фізкультурно – спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України), під керівництвом якого працює і нині.

За весь цей час у цих стінах розпочинали свої перші тренування понад шість тисяч спортсменів. З них – 16 майстрів спорту міжнародного класу та ще 43 майстри спорту України, 190 кандидатів у майстри спорту та загалом 243 чемпіонів та призерів України.

В національну збірну команду України з легкої атлетики входить восьмеро спортсменів школи: майстер спорту міжнародного класу Коба Джойс, про яку VежА писала раніше , а ще – майстри спорту України Вадим Адамчук, Олена Жмур, Роман Кокошко, Дмитро Шепітко. Серед вихованців-кандидатів у майстри спорту України – Наталія Березю та Інна Ковтун, І розряд – Олександр Вуйко.

Керівник школи, Микола Закревський, говорить, що окрім «зіркових» випускників, заклад пишається своїми викладачами, серед яких є заслужені тренери України. Також вихованцями «Колосу» загалом було встановлено 14 національних рекордів України.

БІГ ПО БЕТОНУ

Втім, попри таку кількість відомих у спортивних колах імен, наразі приміщення закладу – далеко не в найкращому стані. VежА вже зазначала про це раніше, адже «Колос» увійшов до переліку закладів, де можна у холодну пору року пограти у футбол. 

Наразі у школі єдиний у області легкоатлетичний манеж використовують не тільки за призначенням, а й для того ж футболу. Та зокрема поверхня гумова манежу – вже давно потребує заміни, адже в багатьох місцях – протерта до бетону.

Та позаяк школа не є прибутковою організацією й фактично не належить ні місту, ні області, то єдиними шляхами отримання фінансової допомоги є обласний бюджет, інвестори та власні сили.

Як кажуть у закладі, вони вдячні, що все ж їх підтримують, зокрема Управління фізичної культури та спорту Вінницької ОДА. Та попри це зі сторони помітно, що «Колос» потребує значних капіталовкладень.

РЕМОНТ

Востаннє приміщення школи реконструювали ще 2003 року – тоді оновили дах, роздягальні, душові, стіни, вікна. Втім, як зауважив Вадим Мохник, заступник голови ВОО ВФСТ «Колос», саме покриття легкоатлетичного манежу не ремонтували ще із часів його створення.

• Щоб утримувати таку споруду кошти потрібні постійно. Школа своїми силами здійснює поточний ремонт, але для повної реконструкції потрібен інвестор. Ми не можемо висувати претензій ні до кого, адже Школа є неприбутковою громадською організацією, що отримує фінансову допомогу з обласного бюджету.

Попри це, наголошує Вадим Мохник, гарний стан приміщення потрібен не тільки місту чи області, а й країні.

• Справа в тім, що тут тренуються діти як з міста, так і з області, і змагання тут роблять різного рівня, в тому числі всеукраїнського. Тому моя особиста думка – це потрібно усім, хто зацікавлений у розвитку спорту на Вінниччині. От тільки знову ж таки – вимагати від когось грошей ми не можемо, а самим усе тримати «на плаву» важко.

Як зауважує заступник директора відділу з адміністративної роботи Ігор Демчук, вартість тільки самої гуми та робіт з її демонтажу-монтажу може сягати понад півтора мільйона гривень.

• До нас приходили, заміри якісь робили, потім наче шукали підрядників, але наразі питання не зрушується. Стіни перефарбовуємо щороку за власні кошти, бо якщо за ними не доглядати – вони валяться та «цвітуть», – кажуть у закладі й фактично навіть побоюються та водночас вдячні, що школу хоча б не розформували.

ВІДПОВІДЬ ВЛАДИ

Як пояснив Сергій Чернявський, очільник Управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації, до 2015 року спортивно-фізкультурні товариства фінансувалися Фондом соціального страхування у розмірі 5-6 мільйонів гривень на рік.

• Тобто, зарплатня викладачам і тренерам йшла із «соцстраху», а наприклад, підтримка різноманітних заходів, на ті ж манежі, на обладнання – з місцевих бюджетів. Потім «соцстрах» відмовився від таких закладів і Кабінет Міністрів вирішив передавати такі підприємства «на місця».

Тобто, зі слів Сергія Чернявського, фактично держава не зобов’язана фінансувати такого роду приватні організації. Втім, управління допомагає «Колосу» фінансово на підставі Закону «Про фізичну культуру та спорт», адже заклад є дитячо-юнацькою спортивною школою.

• Також заклад фінансується на підставі того ж таки рішення Кабміну про передачу фізкультурно-спортивних товариств на місцеві бюджети. Також є «Бюджетний кодекс», в якому говориться про фінансування закладів обласного рівня, – пояснює Чернявський.

Якщо говорити про цифри, то 2017 року з обласного бюджету виділено: обласна рада фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (заробітні плати та заходи) – 727 тисяч гривень, ДЮСШ «Колос» – 3 мільйони 165 тисяч, школа легкої атлетики «Колос» – 3 мільйони 32 тисячі гривень.

Зауважимо, що самі працівники кажуть, що скаржитися їм фактично немає на що, головне – аби школа «тримала свій статус» та й надалі виховувала вінницьких чемпіонів. Тож наразі залишається тільки сподіватися, що на проблему звернуть увагу інвестори, яким небайдуже спортивне майбутнє – Вінниці, області та країни загалом.

Фото Ольги Мірошниченко

Юлія Плахтій

Журналіст

See Full Bio