Книга-щоденник, книга-паломництво, книга-мандрівка, книга-відчуття — все це можна сказати про «Дорога святого Якова» Дзвінки Матіяш.

Книга «Дорога святого Якова» Дзвінки Матіяш вийшла у «Видавництві Старого Лева» у липні, а 12 вересня о 18.00 в книгарні «Є» відбудеться перша презентація.

Каміно-де-Сантьяґо, або ж дорога святого Якова – це 900 кілометрів пішки з наплічником на спині через усю Іспанію до міста Сантьяґо-де-Компостела і до мису Фіністерра – Кінця Землі. Це унікальний досвід, який авторка книжки Дзвінка Матіяш пережила разом зі своїм чоловіком Євгеном Іларіоновим. За словами письменниці, Дорога св. Якова стала для неї духовним лікуванням й очищенням, шляхом до самої себе. Чи не за цим ідуть цим непростим шляхом тисячі паломників, серед яких не рідко – діти і важкохворі?, – саме це можна прочитати в анотації до книги.

Як розповіла Vежі письменниця, у подорож вони з чоловіком відправилися у вересні-жовтні 2013 року, але вже тоді вона знала, що згодом обов‘язково буде книга.

• Я збиралася написати книгу, це навіть не підлягало сумніву. Але не всі емоції і переживання до неї потрапили, є те, що неможливо висловити – і це прекрасно, – говорить Дзвінка.

Саме від свого чоловіка авторка дізналася про дорогу святого Якова, але тоді не звернула на його розповідь особливої уваги.

• Є багато цікавих місць на землі, включно з паломницькими маршрутами, але всюди не побуваєш, – якось так я тоді подумала. А два роки тому у Кракові купила книгу польського подружжя з Варшави – Емілії і Шимона Соколіків – про їхнє паломництво до Сантьяґо. І там кожен розділ відкривався картою, шматочком маршруту. Мені від цих карт перехопило подих…Того літа, коли прочитала книгу Соколіків, я “захворіла” на цю дорогу… Мені приснився сон, що йду цією дорогою – перебуваю біля Памплони (міста фієст, боїв биків), яке надихало Гемінґвея… І я так затужила за цією дорогою… за тим, щоб там бути. То вже не була мрія чи забаганка, а насущна потреба. Тоді мені було складно раціонально пояснити, чому мушу пройти цю дорогу. Тому що треба. Тому що так має бути. Тому що інакше не можна», – розповіла письменниця.

Дзвінка додає, що з цієї подорожі також зрозуміла, що якщо проходиш з людиною майже тисячу кілометрів пішки, можеш пройти із нею все життя.

У цій книжці-щоденнику є усе, про що варто дізнатися майбутньому мандрівнику: стан постійного перебування у дорозі, фізичні й моральні зусилля, без яких не подолати такий шлях, знайомства з паломниками із різних країн, що вирішили пройти Каміно, історії людей, яких можна було би зустріти тепер і багато років тому. А ще тут зібрана інформація про паломницькі центри, де довелося ночувати нашим подорожнім, поради, як заспокоїти перевтомлені від ходьби м’язи, чим швидко втамувати голод та які речі варто залишити вдома, аби полегшити наплічник.

Письменниця розповідає, що найважчим у цій мандрівці було ходити декілька днів у мокрому взутті і додає, що паломництво — це дуже особлива річ.

• Паломництво – це готовність до внутрішніх змін і випробувань, усвідомлення, що ми – щось більше, ніж те, чим ми самі собі здаємося, і це зустріч із Богом – яким би ми собі Його не уявляли.

Під час презентації вінничани зможуть поцікавитися у подружжя деталями мандрівки, адже разом із Дзвінкою приїздить її чоловік — фотограф Євген Іларіонов. Саме його роботами проілюстрована книга.

Дзвінка Матіяш – письменниця, перекладачка. Народилася та мешкає у Києві. У 1995-2002 роках навчалась в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». З 2002 по 2006 роки навчалася в аспірантурі у Європейському колегіумі польських та українських університетів (Люблін, Польща). Дзвінка Матіяш відома як авторка двох романів: «Реквієм для листопаду» і «Роман про батьківщину», перекладачка збірки поезій Яна Твардовського «Гербарій», книжки Дороти Тераковської «Мишка» та ін. Також її казки увійшли до книжки «Зросла собі квітка», присвяченої пам’яті Романа Єненка.

Фото “Видавництво Старого Лева”

Марина Однорог

See Full Bio