Що ви зазвичай робите із порожніми пластиковими пляшками чи старими іграшками? У Вінниці можна знайти чимало місць, де завдяки таким, здавалося б, звичайним та непотрібним речам створюють справжню казку.

Ми знайшли декілька дворів, де згуртованість сусідів та фантазія допомогли перетворити прибудинкову територію практично на казкові місця. Завдяки плюшевим котам на деревах можна на якусь мить відчути себе у Країні Чудес з казки Льюіса Керрола, а пальми з пластикових пляшок можуть хоча б подумки перенести на екзотичні острови.

Вулиця князів Коріатовичів

На цій вулиці ми знайшли “найбільш екологічний” двір з надзвичайно гарним видом на Південний Буг та центр міста.

Раніше у дворі був фруктовий садок, однак, коли дерева почали всихати, їх не просто пустили на дрова, а перетворили у різноманітні скульптури та ігрові майданчики для дітлахів.

Тут можна знайти і прикордонника, який оберігає двір, і динозаврів та незвичайних пташок. Для майбутніх математиків та економістів у дворі також встановили велику рахівницю. Дерев’яні літаки, потяги, вітряки зайці та ведмеді захопили весь двір. Крім цього, мешканці навіть власноруч створили невеличкий ставок, огородивши територію тином.

Важко повірити, що благоустроєм насправді займаються лише троє сусідів з усього будинку. Як розповіла Любов Кошелєва, такого вигляду двір почав набувати ще років сім тому і став настільки цікавим, що його навіть не хотіли допускати до участі у конкурсі прибудинкових території від міської ради, адже не знаходили відповідної конкуренції.

• Ми його робимо вже сьомий рік. Займається цим всім щонайбільше троє людей. Я, у мене є гарний помічник, який приходить і робить таку «важку» роботу, ще тут мешкає чоловік, який гарно малює і ось так прикрасив під’їзд. Багато людей приходять з інших дворів, тому ми почали трохи жорсткіше до них ставитись – дивимось, чи не пиячать, поставили таблички, щоб не ходили по траві та не смітили. У цьому дворику двірник не працює – все прибираємо самі, тому так суворо дивимося. Почали ображатися сусідні будинки, тому що ми не даємо тут пити пиво чи лускати зернята.

Як зазначила Любов Кошелєва, вона навіть приблизної суми коштів, витрачених на благоустрій не знає. Але активісти навіть з будинку не збирають грошей і роблять все своїми силами. До того ж, за словами мешканки будинку, багато сусідів говорять, що їм це не потрібно. З 53 берез, які посадили у перші роки, зараз залишилось лише декілька, а всі роботи починались з того, що лише два роки територію двору очищали від звалища сміття.

Вулиця Станіславського

Цей двір, мабуть, є найбільш «м’яким» з усіх. На кожному дереві можна знайти м’яку іграшку, щоправда, від деяких залишилися лише частини. З пластикових пляшок мешканці двору виготовили квіткові композиції.

Вже давно викинули свою новорічну ялинку? Ось двір, який не здається до останнього і де можна знайти святково вбране деревце навіть наприкінці травня.

Мешканці будинку за власний кошт зробили дитячий майданчик та продовжують утримувати його у належному стані.

• У нас є одна відповідальна людина, яка цим всім займається. Це все була ідея нашої старшої по будинку, а ми всім домом збирали непотрібні іграшки, фарбу і так доглядаємо двір. Щосезону м’які іграшки викидають та ставлять нові. Зараз, мабуть, м’які іграшки вже не в моді, і щоб просто не викидати у смітник – зносять сюди. В середньому наш будинок за утримання платить десь гривень 600-800. Дуже контролюємо, щоб нічого не ламали і не псували – розповідає мешканка будинку Олена Юхимчук.

Вулиця Миколайчука

Навідміну від попереднього, у цьому дворі панують вироби із пластику. Свого часу, цей двір отримував призове місце у конкурсі прибудинкових територій від міської ради.

У цьому ж дворі ми побачили унікальні фігурки з пінопласту, яких не знаходили в інших.  Під деревами мешканці також залишили декілька великих м’яких іграшок, а на одній із ділянок облаштували справжній дерев’яний хутір.

• Це хутір у нас жінка з другого поверху зробила, вона вчителька. Але вже й половини тут не залишилось. Одну макітру до хутора аж з Івано-франківська везли, – розповідає старша по будинку Тетяна Худенко.

• Взагалі почалося з того, що у нас тут у декреті мешкали багато жінок, які почали це все робити. Тепер вони знайшли «групу підтримки», але вже багато чого нема – поламали, позабирали. Того року ми купили фарби на 1000 з чимось гривень, це на весь двір. То це десь по 5-10 гривень з квартири. Скрізь є люди, які нічого не хочуть, яким це не подобається, а пояснюють це тим, що у нас тут ввечері до 50-ти дітей можуть бути. І з інших будинків приходять і ламають. І вже навіть немає цікавості щось робити.

Для екзотичних пластикових пальм навіть довелося пожертвувати паркувальним місцем біля під’їзду. З дна пластикових пляшок повирізали квіти і насправді потрібно пригледітися ближче, аби зрозуміти, з чого виготовлений різнокольоровий цвіт.

У цьому дворі ми також знайшли відголосок новорічних свят – в одному з кутків досі стоїть ялинка.

За розповідями мешканок будинок, у сусідньому дворі також взяли приклад і цікаво облаштувати територію біля свого дому. Там ми знову ж побачили традиційних для багатьох дворів лебедів з шин та пластикові пальми, а у великих вазах були штучні квіти.

• Жінки пенсіонерки самі все почали, навіть з дому коштів не збирають, самі все фарбують. В основному це все один під’їзд облаштував. Щодня щось сапають, щось роблять, працюють. Практично завжди у дворі є хтось хто не дає нічого ламати на території. Суперництва з сусіднім двором немає. Ми вже й пропонували їм, нехай би всі разом збирали кошти та робили усім двором, але жінки неухильні – кажуть, що нехай кожен під’їзд сам облаштовує свою територію – розповіла мешканка дому Вікторія.

Вулиця Академіка Янгеля

Останній двір ми знайшли по вулиці Янгеля. Ініціативне подружжя спробували перетворити свою прибудинкову територію на маленький хутір, облаштувавши традиційний тин. Більшість скульптур у дворику дерев’яні, а під квітами уважні вінничани можуть знайти маленькі фігурки принцес із мультиків.

Серед іншого, можна також побачити таблички із застереженнями, аби не смітили та багато різноманітних квітів та трав.

• Не можна сказати, що цим займається хтось один, – розповідає ініціаторка облашутвання двору Руслана П’ятих. –  Хотіли зробити такий собі парк для дітвори, щоб і на траві змогли погратися і ось скульптури з дерев та шин зробили. Просто хочеться жити у красі та квітах, то дивимося, щоб не смітили і за собаками прибирали. ЖЕК, дякувати Богу, не заважає.

• От коли поставили таблички, щоб не смітили, то навіть викликали поліцію, мовляв чого це ви дозволяєте собі нам вказувати. З іншої сторони є табличка де слово «чмо», що людей обурює. Як пояснити, наприклад, дітям, значення слова і таке інше. Але ж там стільки недопалків було!

За прикладом цього двору, сусідні також почали потроху облаштовувати свої ділянки і в першу чергу винесли іграшки, які причепили до дерев та залишили у клумбах.

Насправді, перетворити свій двір практично у витвір мистецтва не важко, та не так дорого, як може здатися на перший погляд. Разом з тим, старі іграшки можуть отримати друге життя у дворах будинку, а потенційне пластикове сміття може стати пальмою чи казковою твариною. Впевнені, що у місті ще чимало дворів, мешканці яких уважно стежать за прибудинковими територіями та облаштовують їх якнайкраще.

Фото Андрія Завертаного

Дар'я Гоц

See Full Bio