Вінницький літній театр, що в Центральному парку, отримає друге життя. Вже за три роки двері будівлі можуть знову відчинитися для відвідувачів, а сцена та зала з унікальною акустикою прийматимуть виступи музикантів та акторів.

Цієї весни, після довгих років затишшя, всередині Літнього театру знову чути розмови – у місті знайшли людей, які готові відреставрувати пам’ятку архітектури місцевого значення. Будівлю надали в оренду «Поділля-Концерт Холлу» і вони спільно із міською радою та КП «Вінницязеленбуд» планують капітально оновити будівлю.

Невелику екскурсію «за лаштунки» літнього театру нам провів директор «Вінницязеленбуду» Ігор Любовський разом з орендаторами.

• Будівля аварійна, тому всередині обов’язково потрібно одягати спеціальні каски, – зауважив Ігор Любовський. – Цей театр почали будувати ще у 1946 році, а завершили у 1948. Перший рік його будували німці, а потім завершували місцеві будівельники. Спершу будівля театру була маленькою та дерев’яною, а вже потім її збільшили та обклали цеглою. На той час, за акустичними характеристикам, це було краще приміщення у місті. Я ще коли був хлопчиною, то сидів на балконі, тож коли грали струнні інструменти я навіть чув, як палець музиканта йде по струні.

Насправді зараз важко уявити, який вигляд мало це приміщення багато років тому. Сьогодні всередині театру дуже темно, брудно і видно лише залишки колишньої «розкоші» будівлі у вигляді ліпнини на стінах та шматка завіси на сцені. Підлога дерев’яна і вглиб зали краще не заходити, адже дошки там вже погнили і провалюються. Здається, що час тут зупинився і у віддаленому кутку досі видно плакати із символами радянської епохи.

• У свій час ми отримали будівлю у такому поганому стані. Мало того, ми її ще й отримали з орендатором, – продовжує Ігор Любовський. – Тут був такий клуб боксу. Говорять, що тут проводились певні змагання з різних видів бойових мистецтв, але мені достеменно це невідомо. Факт в тому, що саме тоді будівлю довели до такого аварійного стану. Самостійно орендатор оформив ліве та праве крило будівлі, хоча це ні з ким не погоджувалось. Тут було якесь літнє кафе, більярдний зал… Щось незрозуміле тут відбувалось і театр починав жити ближче до вечора і продовжував аж до ранку. Керівництво було знайти важко тож прийняли рішення розірвати договір оренди з цими людьми. Протягом багатьох років будівля жодним чином не використовувалась.

Сьогодні в усіх приміщеннях будівлі – пустка та занепад, обвалюється дах, підлога під ногами скрипить та не викликає особливої довіри. В одному із приміщень є полиці з книгами, де поряд із зібранням творів Лермонтова можна знайти книгу із промовистою назвою «ЦРУ проти СРСР».

В одній із прибудов вже обвалився дах, в іншій – зберігаються дитячі атракціони.

За словами Ігоря Любовського, якоїсь черги на оренду театру взагалі не було, а тому добре, що сьогодні з’явилися люди, які готові відреставрувати таку непросту будівлю.

За словами представника фірми Олександра Цихомського, вони мають намір зробити із Літнього театру справжню «родзинку» і перетворити його на концертну залу, подібну до тих, які є у Варшаві чи Відні.

• Проблема в тому, що коли театр будувався, то його робили, аби швидше завершити. Фундамент зробили зі звичайної цегли, а згідно із сьогоднішніми нормами це категорично заборонено. Виходить так, що цю будівлю потрібно практично «з нуля» перебудовувати.
• Найважче – це міняти фундамент. До того ж, театр будувався як літня споруда, тут немає утеплення, дах був зроблений із найтоншої жесті, яка вже вся зіпсувалася. Будівля була не пристосована до роботи у холодний період року: немає ні гардеробу, ні санвузлу, фойє чи гримерок. А згідно із нормами, лише для фойє потрібно 0,6 квадратних метрів на одну людину і якщо тут зал вміщував майже тисячу осіб, то нам треба лише 600 метрів фойє, інакше контролюючі органи просто не пропустять будівлю в експлуатацію, – розповідає Олександр Цихомський.
• Зараз у міській раді шукають варіанти як зробити так, аби було фойє та вбиральні, а на тисячу осіб треба приблизно 60 вбиральних кабін, а це десь по три квадратні метри на кожну. На сьогодні це дуже суттєві та проблемні питання. Разом з тим, ми маємо подбати про в’їзди для маломобільних груп населення. Плюс ми хочемо зробити такий зал, аби люди себе відчували комфортно, а не як в радянські часи, коли глядачі змушені сидіти “між голів” намагаються розгледіти сцену.
• Після реставрації це буде вже не лише «Літній театр», він зможе працювати протягом усього року. Об’єкт немаленький, але ми готові взятися.

Щодо сцени, то наразі проектанти фірми розглядають різні варіанти. Ймовірно, що її основа буде з бетонну, а на ній вмостять спеціальну танцювальну дошку. Все задля того, аби на сцені Літнього театру могли виступати танцювальні колективи у складі яких навіть сто чоловік. До речі, орендатори зазначають, що мають за мету створити залу, яка чи не щодня зможе приймати у своїх стінах різноманітні колективи та виконавців.

Також інтер’єр не втратить балкони та колони, ось тільки їх обіцяють зробити надійнішими та гарнішими.

• В першу чергу ми хочемо зробити зал всередині та дах, інакше немає сенсу продовжувати роботи, – розповідає Олександр Цихомський. – Вигляд фасаду також потрібно зберегти, але зробити із сучасніших матеріалів. Колись тут була вода та світло, але всі труби та мережі зіпсувалися і потрібно заново їх проводити. Зробимо нову вентиляційну систему.

• Питання також у кольорі будівлі, на театрі вже десь з вісім нашарувань фарби. На власний розсуд ми нічого не можемо вирішувати і не можемо нічого змінювати чи додавати у фасаді. На сьогодні основні питання узгоджені. Ще тільки не зрозуміло, як зробити благоустрій перед театром. Думаю, у міській раді з цим ще визначаться. Особисто я уявляю тут щось схоже на Майдан Незалежності, який у нас перед міськрадою.

За словами Ігоря Любовського над озелененням будуть думати трохи пізніше – коли буде готовий повноцінний проект. Разом з тим, потрібно буде оновити вхідні групи та відійти від «шаблонних концепцій» благоустрою територій.

У міській раді визначили максимальний термін реконструкції всієї будівлі – два роки та 11 місяців. Як розповів Олександр Цихомський, попередньо порахували, що кожного місяця їм необхідно буде вкладати 400-500 тисяч гривень, а лише на оновлення даху потрібно до чотирьох мільйонів.

Якщо все піде за планом (а всі сподіваються, що так і буде), то вже за три роки у Вінниці з’явиться оновлений літній театр, який не поступатиметься красою концертним залам Європи.

Фото Андрія Завертаного

Дар'я Гоц

See Full Bio