Реклама
Комп’ютерна томографія – сучасний метод дослідження всього організму, яким скористались щонайменше сотні мільйонів пацієнтів по всьому світу.
Разом з тим, діагностування за допомогою цього методу за понад 40 років його розвитку стало оповите багатьма міфами та необґрунтованими страхами, які можуть радше нашкодити пацієнту, ніж допомогти.
Про такі міфи ми поговорили з Шевчуком Іваном Валерійовичем, лікарем-радіологом, який працює в діагностичному центрі “Медіскан” вже близько 10 років.
Так, в цьому матеріалі можна дізнатись, які органи насправді можна дослідити за допомогою комп’ютерної томографії, чи варто боятись радіації при КТ, чи можна цей метод застосовувати при вагітності, дітям (в тому числі немовлятам), і як комп’ютерна томографія доповнює деякі інші методи досліджень.
Міф №1.”КТ використовується для діагностики лише кісток та легень”
Міф, вірогідно, походить від того, що багато людей думають, що комп’ютерна томографія та більш звичні методи діагностики такі як рентгенографія та флюорографія подібні, а останні методи для широкого кола населяння асоціюються з обстеженням кісток (переломи, вивихи і т.д.) та обстеженням легень (пневмонії, туберкульоз, професійні огляди).
І, по правді сказати, логіка тут присутня, бо в основі комп’ютерної томографії та рентгенографії/флюорографії лежить використання можливостей рентгенівських променів.
Однак насправді за допомогою КТ можна обстежити, крім кісток та легень, ще й головний мозок, структури шиї, органи грудної клітки, черевної порожнини, тазу, судини, а також за необхідності м’які тканини верхніх та нижніх кінцівок та багато іншого.
Фактично будь-яка ділянка тіла може бути обстежена з допомогою комп’ютерної томографії.
І досягається це шляхом ефективнішого використання рентгенівських променів та можливості вводити пацієнту внутрішньовенний контраст, що посилює контрастність тканин.
Підсумовуючи це питання, слід зрозуміти, що КТ дійсно є провідним методом діагностики кістково-суглобового апарату та легень, але її можливості є набагато ширшими.
Міф №2. “Людина при комп’ютерній томографії отримує великі дози опромінення”
Міф про радіацію під час КТ не є безпідставним, адже в основі комп’ютерної томографії лежать рентгенівські промені, які належать до іонізуючого випромінювання. Разом з тим, його обсяги в суспільстві часто перебільшують.
Так, з часом комп’ютерна томографія стає все більш досконалішою та безпечнішою в силу безперервного технічного прогресу. До того ж ми широко застосовуємо низькодозові протоколи та пацієнтоорієнтований підхід, аби за можливості мінімізувати опромінення.
Доза опромінення під час процедури є різною, в залежності від зони сканування, маси та віку пацієнта. Наприклад, під час сканування легенів із застосуванням низькодозових протоколів обладнання “Медіскан” обмежує випромінення до 0,5 – 1 мЗв (мілізіверта) за обстеження. При методиках з внутрішньовенним контрастуванням доза опромінення звісно буде більше – до 10 мЗв і більше, однак ми не виконуємо такі обстеження за відсутності відповідних показів.
І хотів би особливо відзначити, що коли такі показання є, це означає, що наявна проблема в пацієнта несе більше ризиків, ніж та потенційна доза опромінення, яку він отримає при обстеженні.
Аби зрозуміти, які обсяги опромінення отримує пацієнт при комп’ютерній томографії, можна звернутись до інших прикладів. Так, всі ми й в повсякденному житті перебуваємо під впливом радіації – в середньому на Землі радіаційний фон складає до 3 мЗв на рік, а в деяких регіонах, як, наприклад, місто Рамсар (Іран), річна доза опромінення перевищує середню по Землі в 10 разів, а в деяких його місцях і набагато більше, і там люди живуть вже не одне покоління. Ще один приклад – пілоти літаків в середньому за рік своєї роботи додатково отримують близько 2-2,5 мЗв.
Міф №3. “Вагітним, немовлятам та дітям не можна робити КТ”
Дитячий організм дійсно є чутливішим в порівнянні з дорослими людьми до впливу іонізуючого випромінення в силу своїх фізіологічних особливостей. Але, на жаль, діти будь-якого віку теж хворіють і, відповідно, потребують правильних і своєчасних діагнозів. І в багатьох випадках найшвидший і найповніший діагноз можна отримати завдяки КТ. Тому комп’ютерну томографію НЕОБХІДНО робити, коли того потребує ситуація.
Ми як діагности, розуміючи з одного боку нашу виняткову необхідність, а з іншого – радіаційні ризики, ставимо перед собою важливе завдання: досягнути максимально інформативного обстеження за мінімальної дози опромінення.
І в цьому нам допомагають: правильний відбір пацієнтів; контакт з лікарем, який направив пацієнта; сучасне обладнання; широке використання низькодозових протоколів; суворе обмеження зон та кількості сканувань.
І в результаті ми отримуємо, як правило, меншу, а часто – набагато меншу дозу опромінення, ніж раніше згаданий природній радіаційний фон.
Що стосується вагітних, то КТ їм робити можна, але робити це потрібно лише тоді, коли це дійсно потрібно.
І потрібно це може бути, для прикладу, при травмах (як правило складних), підозрі на крововилив в головний мозок, тромбоемболії легеневої артерії, дисекції аорти, при станах гострого живота – коли інші методики не допомагають.
Зауважу, що коли сканування вагітної жінки не включає таз, то дитина перебуває в майже повній безпеці.
Щодо грудного вигодовування людей є побоювання, що радіація вплине на якість молока. Однак випромінення від КТ не змінює структурних властивостей молока.
Або ще один страх – ніби контрастний засіб, що ми вводимо пацієнтам в окремих випадках, теж може потрапити в молоко та змінити його. Однак насправді такі засоби потрапляють в грудне молоко в дуже низькій кількості і в ще меншій – засвоюються в організмі дитини. Тому переривати грудне вигодовування при КТ нераціонально.
Міф №4. “УЗД легень може замінити комп’ютерну томографію легень”
Спершу про підстави для міфу. Тут нам доведеться згадати про пандемію коронавірусу. Бо саме в умовах пандемії люди масово проходили обстеження легень як за допомогою КТ, так і за допомогою УЗД і в багатьох виникло неправильне розуміння того, що це однаково інформативні методи діагностики легень. Але це не так!
Якщо ми поглянемо на ситуацію з точки зору інформативності, то на сьогоднішній момент кращого методу ніж КТ для діагностики легень не знайти.
І коли в медичних колах оцінюють чутливість та специфічність інших методик діагностики легень (в тому числі УЗД), то їх в першу чергу порівнюють з можливостями КТ, як “еталонного” методу.
Безумовно, що у кожного методу є свої сильні та слабкі сторони, і кожен метод має своє місце в клінічній практиці.
Щодо основних переваг КТ, то цей метод володіє унікальною можливістю формувати «пироговські» зображення, що робить цей метод одним з найважливіших для торакальної хірургії, пульмонології (УЗД не має таких можливостей комплексної візуалізації органів грудної клітки).
Також комп’ютерна томографія проникає на всю глибину грудної клітки і практично не має сліпих зон в межах сканування, що значно посилює диференційні можливості методу. А ультразвукова діагностика, в контексті легень “бачить” поверхневі (субплевральні) зміни і “не бачить” внутрішньолегеневих вражень.
Крім того КТ можна використовувати з внутрішньовенним контрастуванням, що значно покращує діагностичні можливості методу. А в Україні УЗД такої опції зараз не має.
І наостанок: КТ-обстеження можна записати на будь-який носій інформації, передивитись його в будь-якому місці світу, і зберігати цю інформацію як завгодно довго. Що ж до ультразвукової діагностики, то це більш операторозалежний метод, що робить його більш суб’єктивнішим.
Щодо основних переваг УЗД, то цей метод не використовує іонізуюче випромінювання, високомобільний (можна робити важкохворим безпосередньо в ліжку), ефективний для динаміки окремих захворювань, в тому числі пневмонії, ефективно себе показав в умовах масових, однотипних звернень.
Однак підсумовуючи, УЗД все ж не може замінити КТ в діагностиці легень.
Міф №5. “Після гастродуоденоскопії чи колоноскопії КТ при обстежені ШКТ вже непотрібна”
Коли ми стикаємось з патологією шлунково-кишкового тракту, то для її діагностики, як правило, неможливо обійтись без ендоскопічних методів: верхні відділи (шлунок, стравохід, 12-ти пала кишка) досліджують за допомогою гастроскопії, а нижні відділи (товстий кишківник) – за допомогою колоноскопії. Ці методи інвазивні і передбачають застосування ендоскопів (оптичних трубок), що як правило супроводжується неприємними відчуттями.
Цінність цих методів ні в кого не викликає сумнівів, але далеко не завжди все необхідне можна побачити тільки за допомогою цих методів.
І саме в таких випадках дуже допоміжним може стати КТ, яка ефективно визначає:
– протяжність враження (коли ендоскопістам не вдається пройти цю зону);
– проростання стінки та поширення процесу за її межі в тому числі в сусідні органи;
– стан інших органів, що принципово може вплинути на кінцевий діагноз;
– особливості анатомії, що в значній мірі допомагає хірургам;
– ускладнення різних патологічних станів ШКТ (перфорації, непрохідність та ін.).
Тому ми робимо висновок, що ендоскопічні методики (гастродуоденоскопія та колоноскопія) і КТ дуже ефективні, коли працюють в парі доповнюючи одне одного.
Записатись на КТ-обстеження у діагностичному центрі “Медіскан” можна за телефоном: (067) 430-94-33 або онлайн за ЦИМ посиланням. Вартість послуг залежить від специфіки обстеження. Якщо йдеться про низькодозову комп’ютерну томографію легень, то вартість дослідження становить 1050 гривень. Щодо органів грудної клітини, то варто уточнити вартість дослідження в процесі запису.
Фото – Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.