Команда “Музею Вінниці” розповіла історію площі Калічанської, що тривалий час мала назву площа Гагаріна.
Як йдеться на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”, перейменування площі Гагаріна на Калічанську було поверненням історичної назви, хоча і в трохи оновленому звучанні.
Як розповідають в музеї, на території Центрального парку ім. Леонтовича, поблизу Хмельницького шосе, починається мала річка Каліча. Перетинаючи вулиці Пирогова, Хлібну, Театральну, Архітектора Артинова та Князів Коріатовичів, вона впадає в Південний Буг. В наш час більша частина річки протікає під землею, але так було не завжди – кілька сотень років тому Каліча розташовувалась посеред яру з крутими схилами. Як зазначають музейники, улоговина умовно існує і в наш час, але її складно розгледіти за щільною забудовою.
– Що саме почали називати Калічею – річку чи яр – нам, на жаль, невідомо. Так само невідомо, коли ця назва виникла і за яких обставин. Вінницький дослідник Анатолій Секретарьов наводив декілька версій походження назви Каліча, – вказано в дописі.
Так, зокрема, перші дві версії назви безпосередньо пов’язані з травмами або ж каліцтвом. Ще з часів пізнього Середньовіччя в районі нинішнього Хмельницького шосе пролягав шлях, який називали Вінницьким гостинцем, а пізніше Літинською дорогою.
– Ближче до сучасної Калічанської площі, де починався яр, мандрівники звертали ліворуч і оминали його приблизно по лінії нинішньої вулиці Магістратської. Але були й такі, хто не хотів марно витрачати час і обирали рухатись далі через яр. На думку Секретарьова, такий вибір могли робити лише ті, кому не було чого втрачати, тобто мандрівні каліки. Річ у тім, що яр з його хащами був зручним місцем для нападів розбійників. Протягом XVIII століття місто розросталось, і від колишньої межі по лінії вулиці Оводова просунулося вже до нинішньої вулиці Хлібної. Як наслідок – виник новий відрізок Літинського шляху, що пролягав прямо через яр. Через це багато мандрівників, особливо після негоди, калічили коней і травмувалися самі, перетинаючи цю частину дороги. Це і є основою другої версії походження назви “Каліча”, – розповідають в музеї.
Третя версія, за словами істориків, пов’язана з калюжами і брудом. Секретарьов стверджував, що місцеві жителі могли називати місцину калюжею (а на польський манір – калішем). З часом букву “ш” замінили на “ч”, і так з’явилася Каліча.
– Як би там не було, а у 1885 році міський ринок перенесли з Казанської площі на Хлібну площу. В саме серце місцевості, яку через річку теж почали називати Калічею. Так, впродовж майже сотні років тут існував Калічанський ринок або ж базар на Калічі. Зрештою, на його місці у 1960-х роках побудували Вінницький універмаг. А ринок переїхав вище по вулиці Пирогова, де для нього звели окремі приміщення. Він отримав назву ринок “Урожай”. Площу з універмагом перейменували на честь радянського космонавта Юрія Гагаріна. Після цього Калічею називали тільки малу річку. Навіть місцевість довкола площі переважно сприймалася вже як частина середмістя Вінниці. Минулого року в рамках деколонізації міського простору Каліча знову зайняла своє місце у системі вінницької топоніміки, – підсумовують в музеї.
Нагадаємо, загалом тоді на сесії міської ради затвердили перейменування 161 топоніму.
Фото – Миколи Геркалюка з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.