У Вінниці відбулось перепоховання понад ста останків, виявлених під час пошуково-ексгумаційних робіт на Європейській площі. Перепоховання відбулось на оновленому Меморіалі Борців з нацизмом на вулиці Київській.
Про це повідомляється на сайті Вінницької міської ради.
Чверть з них — червоноармійці, які брали участь у вигнанні німецьких військ із Вінниці під час Другої світової війни. Решта — учасники більшовицьких виступів та подальшої окупації українських земель у період Перших Визвольних змагань.
Вказано, що на Меморіалі перепоховали учасників Другої світової війни льотчика-штурмовика майора Івана Могильчака, підполковника Наума Нікітіна та 21-го невідомого бійця Червоної армії, загиблих у боях за Вінницю у березні 1944 року. Поруч з ними перепоховали діячів вінницького антинацистського Руху Опору Тараса Кузьміна, Павла Мельника та Ларису Ратушну. Прах підпільника Юрія Курія за бажанням родини перепоховають на Центральному кладовищі.
Разом з тим, на кладовищі поруч з меморіалом було перезахоронено останки учасників більшовицьких виступів у Вінниці, радянських військових, партійних і комсомольських функціонерів 1920-х років та членів «червоного» продовольчого загону.
– Місце пам’яті на вулиці Київській, присвячене вшануванню воїнів, полеглих у боротьбі з нацизмом, відтепер є комплексним меморіалом про події Другої світової війни. Сюди переміщено металеві плити зі стіни пам’яті, яка розташовувалась на Європейській площі. Вона складалася з 298 плит, які були розміщені півколом. На плитах були викарбувані імена вінничан, які загинули у Другій світовій війні. Тепер ці плити розміщені на символічних гранітних п’єдесталах. Відтепер у Вінниці сформована комплексна зона пам’яті, пов’язана з українським контекстом Другої світової війни, – цитують головного архітектора Вінниці Євгена Совінського.
Зазначено, що протягом квітня цього року тривали пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього Меморіалу Слави. Загалом вдалося віднайти 106 останків, похованих або перепохованих на цій території протягом 1920-1975 років.
– З цих 106 виявлених останків лише чверть відноситься до періоду Другої світової війни, – розповідає пан Володимир. – Цікавим фактом стало те, що нами було виявлено раніше необліковане поховання 21-го червоноармійця. Воно було знайдене в тому місці, де ми очікували виявити діячів більшовицького перевороту. На це вказували могильні плити.
…Тим часом на місці, де дослідники також розраховували віднайти поховання 73 червоноармійців періоду Другої світової війни, жодних могил не виявилось. Вважалося, що у 1958 році на території меморіалу було сформовано братські могили з останків 73-х учасників вигнання нацистів з нашого міста. Фахівцями Музею Вінниці були ретельно досліджені поіменні списки з плит та звірені з архівними документами.
Виявилося, що більшість з них були пацієнтами місцевих польових військових шпиталів та згодом поховані на щонайменше чотирьох вінницьких цвинтарях у 1944-1945 роках. Залишається загадкою, чому плити з іменами цих людей встановили на меморіалі в 1970-х роках, а перепоховання не здійснили, – цитують директора Музею Вінниці Олександра Федоришена.
Вказано, що на території колишнього Меморіалу Слави на Європейській площі наразі завершуються роботи з облаштування тимчасового благоустрою. Надалі доля цієї ділянки буде вирішена за результатами відкритого архітектурного конкурсу. Основним варіантом розвитку подій є повернення цьому місцю його первинного статусу – скверу для прогулянок та відпочинку вінничан.
Для довідки: На найбільшому у Вінниці солдатському меморіальному кладовищі на вулиці Київській отримали свій останній спочинок 4 106 військових. Біографії кожного з них пов’язані Другою світовою війною та вигнанням нацистських окупантів з України, зокрема і з Вінниці. Цей солдатський цвинтар розташований упритул до давнього кладовища Слободи П’ятничанської (Лівобережних П’ятничан), заснованого ще у ХІХ ст. Від 1944 року саме тут ховали вояків, які загинули у боях з німецькою армією.
У 1956 році на братських могилах встановили чотири типові надгробки із зазначенням кількості спочилих. У 1972 році на цьому місці сформовано меморіальний комплекс авторства скульптора П. Левицького. У 2008 році на меморіалі відбулось перепоховання 100 останків жертв нацизму, померлих і закатованих у німецькому концентраційному таборі «Шталаг-329», який розташовувався на теперішній вулиці Гетьмана Мазепи. Джерело – ВМР
Фото з сайту ВМР
Дякуємо!
Тепер редактори знають.