Сьогодні, 11 листопада, в Музеї української марки імені Якова Балабана відбулось урочисте спецпогашення марки “Два міста – одне серце. Кельце – Вінниця”, яка стала першою в серії поштових марок, конвертів і листівок із назвою “Побратими”. Їх планують випускати у Вінниці на знак подяки містам-побратимам, що від початку повномасштабного російського вторгнення постійно підтримують українців і, зокрема, вінничан.
Так, відомо, що ідея створення марки належить міському голові Вінниці Сергію Моргунову, реалізацією ж займались “Офіс туризму Вінниці” та “Інститут розвитку міст” разом з “Укрпоштою”. Перша марка випущена на честь польського міста Кельце. В наступному році виповнюється 65 років, відколи Кельце та Вінниця є містами-побратимами. Відтак, місто є найдавнішим побратимом Вінниці, й історія зв’язків між містами триває з другої половини 1950-х років. Певний символізм полягає також в тому, що сьогодні, 11 листопада, Польща святкує свій День Незалежності.
На випущеній марці зображено “дружнє рукостискання, забарвлене у кольори державних стягів України та Польщі, всередині великого серця, що б’ється у дружніх народів в унісон”.
Наклад поштового блоку – 20 примірників, більшість із яких передадуть в музейні заклади та польським партнерам. За повідомленням, примірник маркованого конверта попрямує прямо з церемонії до Кельце разом з листівкою, на якій відтворено художню аплікацію вихованців муніципального дитячого садка №34 м. Кельце. Ця та інші дитячі роботи, що нині зберігаються у фондах “Музею Вінниці”, прибули до Вінниці наприкінці квітня 2022 року разом з черговою партією гуманітарної допомоги, яку зорганізували у польському місті. Загалом, від початку повномасштабної російської агресії, Вінниці від польського міста-побратима передали понад 160 тонн гуманітарної допомоги.
В урочистій церемонії погашення марки взяли участь: вінницький міський голова Сергій Моргунов та директор Вінницької дирекції АТ “Укрпошта” Володимир Шаловінський. Спецпогашення було зроблене спеціальним поштовим штемпелем постійної дії “Музей української марки імені Якова Балабана”.
Сама ж церемонія погашення розпочалась з пісні “Гей, соколи”, що в багатьох джерелах вважається народною польською чи українською (залежно від джерела). За однією з версій (і тривалий час так і вважалося), автор пісні – українсько-польський поет, уродженець Вінниччини Тимко Падура. Втім, як відзначають дослідники, пісні “Гей соколи!” немає в жодному виданні творів Тимка Падури, й ніхто з дослідників його творчості не висував припущення про його авторство. Втім, як встановив польський дослідник Збігнєв Адріянський, пісня з оригінальною назвою “Жаль” (пол. Żal) була написана польським композитором Мацеєм Каменським, відомим, як творець першої польської опери “Щастя в нещасті”. Записи цієї пісні збереглися з початку ХХ століття. Наразі існують польська, українська, білоруська та словацька версія пісні (Джерело). На церемонії спецпогашення прозвучали рядки саме польської.
Згодом прозвучали гімни Польщі та України.
Як зазначив під час церемонії міський голова Сергій Моргунов, загалом, попри різні ситуації у відносинах України та Польщі в історії, повномасштабна війна показала, хто є друг, а хто – ворог. Також він відзначив, що постійний зв’язок та постійний діалог між Вінницею та Кельце триває з другої половини 1950-х років, безпосередньо побратимські ж відносини – з 1991-го.
– Я пам’ятаю 24 лютого. Мені в цей день подзвонили двоє міських голів міст-побратимів: Кельце і Паневежис (Литва – авт.). І перші питання були: “Як у вас справи?” і “Чим вам допомогти?”. Це дуже дорого варте, і я цього ніколи не забуду, – відзначив міський голова.
– Ми розпочинаємо серію марок “Побратими”. Я вважаю, що марка завжди була ідеологічним інструментом. І навіть 100 років цей інструмент використовували для допомоги людям. Тобто, зібрані з продажу кошти спрямовували на ті чи інші потреби. І це – найкращий рекламний носій національної гордості чи символіки, – додав Сергій Моргунов.
Відомо також, що наступною планують випустити марку з литовським містом-побратимом Паневежисом.
Фото – Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.