Музей Вінниці презентував виставку “Європейська площа: простір (не)пам’яті” про історію меморіалу на Європейській площі. Мета виставки – “розкрити мовою документів, світлин та картографічних матеріалів правду про місце пам’яті, яке ніколи не було пов’язане виключно з подіями Другої світової війни”.
Про це повідомляє “Visit Vinnytsia”.
Вказано, що експозиція складається, зокрема, з трьох великих стендів, які розмістили на першому поверсі вежі Артинова. Стенди “розповідають” про історію скверу на Європейській площі починаючи з XIX століття, коли вона була ще межею міста, і де згодом графи Ґрохольські заклали міський сад (або ж тодішньою термінологією “бульвар”); про історію узурпації міського простору більшовиками, які у самому серці міста почали ховати загиблих «борців за владу рад» (зокрема, чекістів і китайських найманців); про візуальну трансформацію цього місця з 1920-х років до наших днів.
Як зазначають в повідомленні з посиланням на директора Музею Вінниці Олександра Федоришена, такий спосіб поховань не практикували ані православна, ані католицька, ані єврейська громади, які впродовж багатьох століть мали свої цвинтарі на околицях тодішньої Вінниці.
– Чому це місце пам’яті і непам’яті водночас? Бо меморіал, створений у 1920-х роках і розширений впродовж наступних десятиліть, криє в собі значно більше сенсів і смислів, ніж поверхневий контекст сприйняття цієї локації як зони пам’яті про Другу світову війну. Вперше індивідуальні та колективні поховання, пов’язані з Другою світовою, потрапили сюди аж в 1958 році. І у цьому виставковому проєкті ми поетапно розкриваємо цю хронологію, – цитують Федоришена.
Підкреслюється, що загалом в зоні меморіалу поховано (а здебільшого – перепоховано) приблизно 150 людей: від тих, хто брав участь в захопленні Вінниці і боровся проти Української Народної Республіки, до вінницьких підпільників у роки Другої світової (наприклад, Лялі Ратушної і Юрія Курія).
Вказано, що як зазначає заступник директора Музею Вінниці та співавтор виставки Сергій Гула, поховання настільки хаотичні, що у процесі трансформацій навіть була втрачена могила головного чекіста Вінниці Михайла Максимовича, який був фактичним організатором червоного терору у місті з масовими арештами, катуванням й розстрілами в потилицю із зав’язаними руками. Також, зі слів науковця, своєму перепохованню на цьому місці точно здивувався би Петро Запорожець, соратник Лєніна, який помер ще в 1905 році.
Також виставка доповнена підсвіченими макетами монументів, які в різний час були стрижнями цього простору: колона, встановлена на честь борців за владу рад на Вінниччині (1921-1975, нині переосмислена як колона Магдебурзького права), солдат зі знаменом, схилений у жалобі (1958-1975) і три солдати (1977-2022).
Вказано, що виставку “Європейська площа: простір (не)пам’яті” Музей Вінниці презентував у рамках Днів європейської спадщини, що тривають у Вінниці з 15 до 25 вересня. Виставка буде доступна для безкоштовного відвідування у вежі Артинова починаючи з 26 вересня – з понеділка по п’ятницю між 12:00 і 18:00.
Фото – Visit Vinnytsia
Дякуємо!
Тепер редактори знають.