Матеріал підготувала Наталя Тодоровська за сприяння ГО «Львівський медіафорум»
у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»
Перші дні травня цього року були особливо тривожними. Очікування 9 травня для українців більше «не свято зі сльозами на очах», а чергові безсонні ночі. Найгірші очікування не здійснились: рашисти чергового повномасштабного наступу не розпочали. Хоч і дата була символічна. Однак, у ці дні обірвалось життя справжнього патріота України – кіборга Руслана Боровика. Мабуть, з десяти українців розповісти історію героя зможе лише один пересічний громадянин, однак, фото його усміхненої трирічної донечки Ганнусі пам’ятають усі.
Так, це та дівчинка-україночка, яка у 2019 році у Києві на Марші захисників танцювала перед колоною ветеранів-десантників, на чолі якої був її батько.
Руслан Боровик – боєць десантно-штурмових військ, «кіборг», який у 2014-2015 роках воював, зокрема у Донецькому аеропорту. У 2015 році вийшла фотокнига «ДАП» зі світлинами ветерана. Після демобілізації “кіборг” працював у Київському міському центрі допомоги ветеранам АТО при КМДА, активно займався спортом, бігав марафон, брав участь у Маршах захисників.
24 лютого 2022 року Руслан Боровик пішов на війну у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади міста Житомир. Був командиром відділення бригади. Загинув в запеклому бою поблизу міста Ізюм Харківської області.
У Руслана Боровика залишилися дружина і дві доньки. Найменша, Ганнуся – гарна, весела дівчинка в блакитній як мирне небо України сукні. Але у її життя знову увірвалась війна і Ганнуся стала однією з тих дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Станом на 30 січня 2021 року у 25 регіонах України обласні держадміністрації та Київська міська державна адміністрація надали 57 771 дитині статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Про це повідомив заступник міністра соціальної політики України Борис Лебедцов. Із цієї кількості 93 дитини отримали поранення, контузію та каліцтво, 57 677 дітей зазнали психологічного насильства, а одна потерпіла від фізичного насильства.
Раніше низка правозахисних організацій дійшла висновку, що найнезахищенішими в російсько-українській війні лишаються діти. В Україні досі немає закону про соцзахист дітей, які отримали статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, і розроблення комплексної державної цільової програми їхньої реабілітації.
Крім того, в держави немає єдиної системи обліку поранених та загиблих під час війни цивільних осіб. У місцевої влади – різна методологія ведення такого обліку, або ж він не ведеться взагалі. Інформація з різних джерел щодо кількості загиблих або поранених суттєво відрізняється.
На отримання такого статусу мають право діти , які отримали психологічну травму внаслідок загибелі їхніх батьків або одного з них – із числа цивільних осіб або учасників АТО/ООС. Також на такий статус мають право діти та особи ,які під час антитерористичної операції не досягли 18 років, діти з числа внутрішньо переміщених осіб, які проживають у всіх регіонах України. Вони з таким статусом отримують державну підтримку у вигляді пакета соціальних послуг та державних допомог .
«За отриманням цього статусу до нас у Вінниці звернулося 95 дітей. Тобто це діти, яким на момент проведення АТО не було 18 років, вони виїхали у Вінницю і тут подали документи на отримання цього статусу. Постановою Кабміну визначено період дії цієї постанови – з квітня 2014 року по серпень 2018 року. Це постанова Кабміну від 5 квітня 2017 року за номером 268.
Які пільги отримують діти згідно з цим статусом? Ті, які визначені Постановою, а це безкоштовне навчання у школах та ВНЗ, безкоштовне харчування у школах, лікування, відпочинок. Інших пільг цим документом не передбачено, в тому числі не передбачено грошової допомоги. Також цим документом визначено території, де проводилася антитерористична операція. Це частина Донецької і Луганської областей. Змін у цю постанову у зв язку з війною не внесено. В даний момент люди, які переїхали в інші регіони, отримують статус ВПО і грошову допомогу 2500 гривень. Це стосується і дітей. Але у цей механізм планують внести зміни. Якими вони будуть – побачимо»,-розповіла нам в екслюзивному інтерв’ю заступниця начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради Майя Бойко.
Наразі, для отримання статусу дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів , до служби у справах дітей може звернутися законний представник дитини: батьки або особи, які їх замінюють, родичі дитини або сама дитина, яка досягла 14 років. Серед переліку дітей, яким може бути наданий такий статус також є і діти, які були викрадені або незаконно вивезені за межі України . Зокрема, у міністерстві оборони РФ заявили, що до Росїї з України з 24 лютого “евакуювали” майже 1,1 млн людей. Серед них — майже 200 тисяч дітей з території України, зокрема, з самоназваних ОРДЛО.
Кількість таких дітей зростає щодня. Заява на отримання статусу дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів подається у довільній формі та повинна містити одну або декілька обставин, які мали найбільший негативний вплив на дитину. Статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
Триває війна. Вона поруч, хоча Вінниця і знаходиться далі від лінії фронту. Але війна нагадує про себе повітряними тривогами, горем, зламаними людськими долями. 24 травня у Вінниці на вулиці Соборній відкрили центр “Я — Маріуполь”. Тут надаватимуть психологічну, гуманітарну, юридичну та соціальну підтримку, а також допоможуть із пошуком роботи.
« У Вінницькій області зараз до 10 тисяч людей, які переїхали з Маріуполя. У Вінниці понад 3,5 тисячі таких людей. За час роботи центру у нас консультувалися з приводу юридичних питань щодо 142 дітей. Питання різні. Юрист центру консультує батьків або родичів про те, як дитині отримати статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Точної цифри скільки було консультацій з цього питання я не скажу, адже як правило юрист вирішує комплекс питань і вони різні, але таку юридичну допомогу ми надаємо. Ще у нашому центрі працює дитяча кімната з елементами арт-терапії ,щоб поки родичі чи батьки отримують консультації з різних питань діти могли відпочити та погратися»,- розповів керівник закладу Олександр Халявінський. Обслуговуватимуть у центрі не лише маріупольців, а й переселенців з інших міст. Послуги безкоштовні.
“Багато ставлять питань щодо компенсації за житло, яке було зруйноване. Державна підтримка переселенців, виплати —ми будемо про них розповідати і як їх отримати”, — розповів Олександр Халявінський.
Зініціювали відкриття такого центру місцева влада спільно з маріупольською. Заручилися підтримкою і міжнародних партнерів. Частину коштів надала міська рада Маріуполя. Дуже багато роботи також було зроблено вінницькими підприємцями.
Сьогодні вже літо…. Саме 1 червня в Україні відзначається День захисту дітей. Це свято слугує нагадуванням про те, наскільки важливий захист дитячих прав. У Вінниці створено максимум умов для повноцінного розвитку дітей та залучення їх у життя громади. Важливим здобутком вінничан стало отримання містом у грудні 2021 року офіційного статусу ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дітей та молоді». Вінниця стала одним з перших міст в Україні, кому присудили це почесне звання. Міжнародну відзнаку вручили під час саміту «Діти 2021» у Києві.
«Громада, дружня до дітей та молоді» – це ініціатива ЮНІСЕФ, спрямована на підтримку місцевої влади у реалізації ними прав дітей. Глобально ініціатива впроваджується з 1996 року. Перемогу Вінниці приніс проєкт шкільного бюджету участі, що став найкращим у світі прикладом залучення дітей до міського врядування. Впровадження цього конкурсу фінансується з міського бюджету з метою реалізації ідей учнів, спрямованих на покращення шкільного життя.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.