На початку травня у Вінниці стартував новий сезон річкових прогулянок на теплоходах “Микола Пирогов” та “Ляля Ратушна”. Разом із тим, у зв’язку з нерестом риби, наразі триває заборона вилову риби, а також – руху плавзасобів.
Зокрема на цей факт звертають увагу вінничани, які у соцмережах пишуть про курсування теплоходів із запитанням, чому у місті не реагують на таке можливе порушення під час нересту.
Щоб з’ясувати, чому так відбувається, “Вежа” поспілкувалася з представниками рибоохоронного патруля та директором “Пристані”, яка утримує обидва теплоходи. З’ясувалося, що не все так просто.
Архівне фото “Вежі”
Чому курсування теплоходів у цей період вважається порушенням?
Раніше Вінницький рибоохоронний патруль повідомляв, що під час нересту забороняється, зокрема, використання плавзасобів (човнів) у визначених місцях нересту.
У відповідному Наказі Управління Держагентства меліорації та рибного господарства Вінниччини (Державного агентства меліорації та рибного господарства України) (“Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на лов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2022 році”, далі – Наказ Управління) зазначено, що в нашій області заборона встановлена: у річках та їх притоках – з 11 квітня по 30 травня, у водосховищах, озерах, ставках (за деякими винятками) – з 11 квітня по 20 червня, у річці Дністер з усіма притоками – з 11 квітня по 20 червня.
У Наказі також вказано, що у цей час у період нересту в рибогосподарських водних об’єктах та прибережних зонах, зокрема, заборонено пересування будь-яких плавзасобів (за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів, та човнів, які використовуються користувачами для відлову старших вікових груп рослиноїдних та інших видів риб (відповідно до умов режиму рибогосподарської експлуатації за умови наявності дозволу органу рибоохорони)).
“Пристань”: “Ми рухаємося там, де риба не нереститься”
Втім у самій “Пристані” запевняють, що через курсування теплоходів шкоди біоресурсам – немає, а законодавства вони не порушують, оскільки теплоходи можуть курсувати по маршруту, який для них визначила “Держгідрографія”. Так, директор філії “Пристань “Вінниця” ПАТ “Київський річковий порт” Олександр Хоменко пояснив, що курсування теплоходів не завдає шкоди рибі під час нересту, оскільки вони “рухаються там, де риба не нереститься”.
За словами пана Олександра, він надсилав листи для відкриття навігації (визначеного руху річкою – авт.) в облдержадміністрацію і на підприємство “Держгідрографія України”. “Держгідрографія”, за словами Хоменка, приїжджала 26-27 квітня та переміряла глибини річки по маршруту, де ходять катери (саме для визначення безпечного для біоресурсів шляху). Згодом, каже Хоменко, “Держгідрографія” доручила своєму місцевому відділенню подальші дії по встановленню навігації на річці Південний Буг.
– (Працівники цього відділення) беруть буї, сідають у човни, розвозять буї, відзначають мілини, місця розходу катерів і таке інше. Ми після того, як все готово (буї встановлено), маємо право виходити на воду. І ми вийшли на воду на третій день після того, як були виставлені буї. (…) Ми рухаємось строго по спеціально створеному фарватеру (штучний або природний прохід для суден серед навігаційних небезпек, огороджений знаками навігаційного обладнання морських шляхів: буями, віхами, створами тощо – Вікіпедія), там, де риба не нереститься. Бо на глибині риба не нереститься. Ми не завдаємо нікому жодної шкоди. Так було 50 років до мене, так буде і після мене.
Хоменко додав, що й сама пристань не використовується рибою для нересту, оскільки там є дебаркадер (плавуча пристань, причальна споруда), а “риба не нереститься там, де багато металу”. “Вона (риба) нереститься в чагарниках, в мулі, в прибережних смугах, але аж ніяк не біля металу на воді. Ми швартуємось і відшвартовуємось тільки до спеціальних споруд, ми нічого не порушуємо взагалі” – додав директор Пристані.
Також директор Пристані каже, що в період нересту на воду можуть спускатися не лише спеціальні (службові) судна, а й пасажирські.
Тож ми звернулися до рибоохоронного патруля, Управління Держагентства рибного господарства у Вінницькій області (підпорядковується вищезазначеному управлінню).
Рибоохоронний патруль: “Там, де ходять оці судна – там нерестовище, де заборонено хід плавзасобів”
Керівник управління Олексій Ягельський розповів, що інспектори склали протокол на капітана, який виходив на теплоході на воду під час нересту.
Юрист управління Олег Ткаченко каже, що є “певний перелік законодавчих актів”, які, на його думку як юриста, “суперечать один одному” і тут може йтися про “колізію” в праві: ймовірно, нормативно-правовими актами, якими керується Пристань, дозволяється рух теплоходів, проте це йде в розріз із тим, чим керується Управління. Однак пояснює, що загалом маршрут теплоходів пролягає по нерестовищу, а отже – це порушення.
Олег Ткаченко також каже, що “Пристань” не надала Управлінню документів, “які б підтверджували, що їхня діяльність правомірна“.
– Вони принесли лист, яким повідомляють, що розпочинають свою роботу. В листі вказали, що мають ліцензію, мають те і те, мають погодження, оплачують ренту. Я кажу – дайте хоча б один документ, який підтверджує кожну обставину. Вони сказали, що не дадуть. Як можна на словах вірити? (…) Кажу – дайте хоча б подивитися ліцензію. Вони казали, що вона безстрокова. Проте усі водойми визначені нерестовищами. Є невеликий перелік ділянок, де дозволено ловити рибу однією вудкою і одним спінінгом. Там, де ходять оці судна – там нерестовище, де заборонено хід плавзасобів.
Разом із тим, Хоменко нам зазначив, що “Пристань” не зобов’язана надавати підтверджуючі документи цьому управлінню, оскільки підпорядковується лише Державному агентству водних ресурсів України.
“Пристань”: “Штрафи – безпідставні”
Керівник “Пристані” Олександр Хоменко підтвердив, що нещодавно рибінспекція склала на 73-річного капітана протокол за вихід на воду у період нересту, розмір штрафу – 51 гривня. Хоменко вважає такі дії безпідставними і додає, що так відбувається регулярно, та каже: “Капітан написав у протоколі, що вже 53 роки виходить на роботу і виходитиме далі. Він пояснив про рух по фарватеру” (який пролягає там, де риба не нереститься, за словами Хоменка).
Хоменко здивований тим, що попри те, що катери курсують роками, досі виникають запитання та претензії. Також запевняє, що “Пристань” має необхідну ліцензію від Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, сплачує всі податки, а також є “єдиним, хто в області сплачує податки за використання води”.
– Ми – спеціальне підприємство, яке діє на основі положення і статуту, де чітко сказано, що ми утримуємо таких спеціалістів як капітани, матроси, берегові матроси, і надаємо послуги по перевезенню пасажирів. В нас є ліцензія (від Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України), яку ми купили в держави – вона дає нам право рухатись річкою Південний Буг цілорічно. Ми зупинятись можемо лише на момент, коли Буг вкритий кригою.
Рибоохоронний патруль: “Якщо є порушення – притягуємо до відповідальності”
Юрист Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області додав, що управління керується законодавством, яким заборонено рух будь-яких плавзасобів по воді в період нересту.
– Ми – державний орган, який стежить за дотриманням Правил любительського і промислового рибальства.В правилах прописана заборона такого руху (в нерест – авт.), тож ми таких людей будемо притягувати до відповідальності. Наша позиція така: наші державні інспектори стежать за дотриманням цього рибоохоронного законодавства, в тому числі правил рибальства. В правилах рибальства чітко прописано – пункт 3.14 – що по нерестовищах забороняється пересування плавзасобів. От ми і стежимо за цим. При виявленні порушення – особи, які порушили (правила – авт.), притягуються до відповідальності. Ми керуємося (в цьому випадку – авт.) Правилами рибальства та нашим Наказом.
Пункт 3.14 зазначених Правил: “Забороняється: (…) пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту – всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів”.
При цьому юрист Управління додає, що локація курсування теплоходів вважається не річкою, а Сабарівським водосховищем, тож судна не мали б курсувати до 20 червня, згідно з Наказом управління в частині термінів нересту на різних ділянках водних об’єктів.
Відтак виходить, що обидві сторони керуються власними документами та нормами, які, вочевидь, суперечать одне одному.
Фото – з архіву “Вежі”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.