У Вінниці триває виставка іграшок, декоративних прикрас та інший речей, виготовлених з вживаного одягу та іншої фурнітури. Виставку презентували у рамках проєкту “Зелена школа — школа майбутнього”.
Як ідеться в сюжеті “Суспільного”, виставка триватиме до 3 квітня цього року у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.
Над роботами працювала понад сотня вихованців Дашівського навчально-реабілітаційного центру. Усі роботи виготовлені в техніці “апсайклінг”, коли з уживаних речей створюють нові.
Як розповідає вчителька молодших класів Ніла Хоменко, у Центрі до виставки готувалися протягом кількох місяців. Долучилися учні усіх класів, тобто 102 вихованці. Матеріали приносили з дому, залишки тканини віддала місцева фабрика та ательє. Серед ста виробів на виставці – сумки, іграшки, чохли для телефону та не тільки. Вчителька каже, що за допомогою такої роботи діти розуміють, що не всі речі варто викидати у смітник.
– Вони бачать, що ми не викидаємо, воно не перегниває, а ми його використовуємо. Дуже багато корисних речей робимо. Були старі джинсові штани, а ми з них зробили сумку, чохол для телефону, — каже Ніла Хоменко.
Анна Мазур рукоділлям займається вже кілька років. Каже, працювати у техніці апсайклінгу почала на уроках трудового навчання у Дашківському навчально-реабілітаційному центрі. Там же, каже, й дізналася, що з уживаного одягу та клаптиків тканини можна створювати речі та прикраси.
– Чобітки виготовила з пляшок, обрізали їх, зашивали тканиною, а з синтепону робили таке хутро, – розказує Анна про свої декоративні “Грайливі вісімки”.
Нагадаємо, наразі триває збір коштів на створення центру ткацтва на Вінниччині, в селі Стіна. Саме там місцеві жінки створюють ткані вироби на старовинних ткацьких верстатах, використовуючи залишки текстильного виробництва. Станом на сьогодні залишилося зібрати менш як 11 тисяч гривень, уже зібрано майже 80 тисяч. Якщо проєкту вдасться зібрати гроші, вони будуть подвоєнні міжнародним фондом “Відродження”. Ініціативу можна підтримати за ЦИМ посиланням.
Фото та відео – Суспільне
Дякуємо!
Тепер редактори знають.