Сьогодні, 7 квітня, у Вінниці нагородили учасників Революції Гідності: 52 нагороди урочисто вручили волонтерам, АТОвцям та іншим громадянам, які свого часу відстоювали європейські цінності.
Церемонія нагородження відбулась у приміщенні ТРК «Вінтера». У залі – тільки отримувачі нагород, родичі загиблих та їхнє найближче оточення.
Відзнака візуально схожа на бойовий орден «Залізний хрест» – найвищу державну нагороду, яку вручали кращим біцям УНР за Зимовий похід. На відзнаці, яку вручали сьогодні – прапор Євросоюзу та український Герб.
Автор нагороди, сотник 19-ої сотні Євромайдану, боєць батальйону «Айдар» із позивним «Штурм», Володимир Провосудов розповів, чому було обрано саме таку відзнаку:
- Люди, які пройшли Майдан, а хтось потім і війну на Сході – не пластикові, не алюмінієві, не золоті, не срібні і точно не бронзові. Вони – залізні. Тому і відзнака має бути достойною їх. Це символ того, що вони незламні та міцні. «Залізний хрест» – відзнака наших прадідів, які так само воювали за нашу свободу і Незалежність.
Перед самим нагородженням вся зала виконала Гімн України під звуки бандури – на ній грали та підспівували дівчата у українському вбранні та віночках.
Після цього вшанували пам’ять загиблих під час Революції Гідності та у АТО українців хвилиною мовчання.
Нагороди вручали автор ідеї Володимир Провосудов, голова «Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО» Анатолій Слівінський, сотник четвертої козацької сотні Майдану, боєць батальйону «Донбас» Василь Любуня, представник Громадської Спілки «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО» Ольга Іващук.
- У житті бувають різні ситуації, кожен по-різному все сприймає, – каже Василь Любуня. – Ті, хто сьогодні отримає ці нагороди – люди, які свого часу не побоялись ні перешкод, ні небезпеки. Ці люди – не з тих, хто просто бігав Майданом, робив фото і потім казав «я тут був, дивіться». Ці люди не валялися на дивані. Вони – Герої. Слава їм та Україні!
Першими нагороди отримали сім’ї загиблих під час Майдану та тих, хто після Революції захищав Україну вже у зоні АТО, де й загинув. Родичі Героїв зі сльозами на очах приймали відзнаки «Залізний хрест». Їх посмертно отримали: Валерій Брезденюк, Володимир Куйбіда, Леонід Полянський, Володимир Сльота, Максим Шимко.
Анатолій Слівінський зазначив, що ці нагороди «мають бути нагадуванням усім майбутнім поколінням про мужність тих, хто не побоявся піти проти системи».
- Хтось розхитує ситуацію в країні, хтось сподівається на вибори. Але кого обирати? Ми маємо бути громадянським суспільством, яке саме творить історію. Маємо самі розбудовувати державу, щоб не було ще одного Майдану. Отримувачів цієї відзнаки ми обирали кілька тижнів, обрали найдостойніших. Проте розуміємо, що людей, якими можна пишатися набагато більше. Так, ця нагорода внутрішня, грубо кажучи, і не державна. Зате її неможливо купити, замовити чи отримати її інакше.
- Держава не просто не відзначила Героїв до цієї річниці, вона й не згадала про них. Та не у всіх така коротка пам’ять, – додає Володимир Провосудов.
Серед нагороджених – волонтери (Юлія Вотчер, Людмила Бобровська та Ігор Бобровський), активісти (Олександр Яремчук, Микола Кондратюк, Микола Рудик, Артем Михайлов), самооборонівці кількох районів (Гайсин, Бершадь, Могилів-Подільський), представники батальйонів «Айдар», «Донбас», «Генерала Кульчицького» та інші учасники Революції Гідності. Дехто із отримувачів нагороди не змогли її прийняти сьогодні, бо перебувають у зоні АТО.
Волонтерка Юлія Вотчер зазначила, що «справа Майдану не завершена – зробіть те, чого ми не змогли, чого не доробили».
Всі нагороджені зійшлися у думці про те, що ці нагороди «належать всьому українському народу». Кілька разів зала вставала – лунали патріотичні гасла, родичі загиблих учасників Революції не стримували сліз, коли чули «Герої не вмирають!».
- Хай ті, хто зараз на небі, пишаються нами – робімо усе, щоб не спаплюжити їхню віру в нас. Починаймо із себе, з дрібниць – все починається з малого.
На завершення усі нагороджені зробили спільне фото та вирушили до стели Героїв Небесної Сотні, щоб покласти на знак пошани квіти.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.