На подив багатьох вінничан, утаємничених в залаштунки місцевої вінницької політики, одним з найбільш гострих питань найближчої сесії міської ради стануть не земельні і навіть не мільйонні бюджетні питання.
Ще на етапі розробки, попередніх публічних обговорень та аналізу проекту рішення в депутатських комісіях, багато списів було зламано через можливість прийняття Етичного кодексу депутата міської ради. Практично безневинний документ, більшість норм якого дублюють і так чинне законодавство, неочікувано став об’єктом безжальної критики з боку депутатів, опозиційних до владного табору.
В авангарді протидії прийняттю Кодексу етики – представники партії “Свобода” та деякі партійці “Батьківщини”, а ще – низка співчуваючих їм громадських активістів. Основна суть претензій критиків полягає у нібито “репресивній” функції кодексу, а основним його завданням вбачається – з точки зору опонентів ідеї – контроль та намагання влади “тримати на короткому повідку” тих, хто проти етичних засад.
Ми намагалися розібратися: чи такий страшний кодекс, як його малюють і чи справді він може стати “репресивним інструментом”
Ідея створити депутатський кодекс етики для України – не нова. Попри те, що жоден обласний центр наразі не має такого документу, в менших містах України подібна практика вже існує досить давно.
Так, ще у 2009-му році Кодекс етики був прийняти міською радою міста Бровари, що на Київщині. Щоправда, тамтешній документ переважно став об’єктом глузувань та тролінгу, позаяк його автори етичними нормами вважали довжину і чистоту нігтів, елементи одягу та вагу депутатів. І йшлося саме не про політичну, а вагу тіла того чи іншого представника громади в кілограмах.
На щастя, у випадку Вінниці депутатів перед сесіями зважувати не збираються та й вимірювати довжину їхніх нігтів – також. Варіант Кодексу етики, запропонований у проекті рішення, що винесуть завтра у сесійну залу, стосується дещо інших речей. Ознайомитися з ним повністю можна за цим посиланням, однак основні засади документу можна побачити в наступній інфографіці.
Як автор не намагався відшукати в Кодексі норми, котрі могли би суперечити законодавству чи тим чи іншим чином обмежувати права депутатів – зробити це не вдалося. Вочевидь, документ більшою мірою має політичний характер і направлений передусім на те, аби змусити представників міської ради дотримуватися етичних норм у спілкуванні зі ЗМІ та й з рештою виборців у соціальних мережах.
Не дивно, що саме частина про поведінку депутатів у соціальних мережах найбільше обурила окремих представників ВМР, адже деякі представники депутатського корпусу почасти не гребують нецензурщиною в коментарях на сайтах та на Фейсбуці.
З одного боку – в цьому немає жодних порушень закону абощо, позаяк відома класична приказка мовить: “Це Інтернет – тут можуть і на… послати”. Однак з іншого боку – чи не впливає це на імідж вінницького депутат як представника міста загалом? Питання риторичне.
Так чи інакше, однак швидше за все, кодекс таки буде прийнятий міською радою: всі профільні комісії вже підтримали проект на своїх засіданнях з незначними правками.
Як розповіла у коментарі Vежі його головна натхненниця Христина Коваленко, котра лобіює прийняття документа разом з Інститутом “Республіка” та центром EIDOS, зауваження стосувалися саме деяких нюансів співпраці депутатів зі ЗМІ, виборцями та спілкування в Мережі. Зокрема, депутат Олександр Парвадов пропонував зробити деякі норми документу ще більш жорсткими: на кшталт зобов’язати представників ВМР звітувати не раз на рік, як пропонується в кодексі, а раз на місяць.
“Слід розуміти, що Етичний кодекс – це не система контролю чи тиску. Це передусім узагальнююча збірка норм та правил, які стосуються поведінки депутата у спілкуванні з громадою та з пресою зокрема. Також туди додані пункти, що стосуються роботи депутатів у міжсесійний період, безпосередньо з виборцями”, – пояснила п. Христина.
Питання Етичного кодексу вінницькі депутати розглядатимуть під номером 13 порядку денного. Перед ним і після нього очікуються дебати і суперечки про бюджетні та земельні питання, а також – протести під сесійною залою: як завжди. Однак можливо, саме це питання викличе найбільш гарячу дискусію у самій залі. І чи наважаться депутати обмежити свою діяльність етикою – дізнаємося вже за кілька годин.
Фото Андрія Завертаного, інфографіка – Віталія Мельника
Дякуємо!
Тепер редактори знають.