«Кваліфікація-2030»: вінницьких чиновників вчать саморозвитку та спілкуванню з громадою

Досягати компромісів під час суспільних дискусій, вміти публічно виступати та дослухатися до громадської думки і знаходити спільні рішення вчили працівників Вінницької міськради.

Це був дводенний тренінг «Модерація публічних дискусій», організований у рамках реалізації Проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст України», що фінансується коштом урядів Німеччини та Швейцарії. На цьому тренінгу учасників вчили модерувати великі публічні заходи – круглі столи, громадські слухання, і взагалі розуміти – що таке комунікація із громадськістю, – розповіла журналісту VeжА директорка Інститут розвитку міст Аліна Дяченко, котра також взяла участь у ціьому заході. За її словами, це уже третій подібний тренінг.

• Департамент кадрової політики вивчив потреби працівників Вінницької міської ради – які в них загалом є запити в особистісному розвитку. Запити ці, переважно, стосувалися самомотивації, комунікації, ведення переговорів. Вивчивши потреби працівників, департамент склав перелік найбажаніших тем і на ці теми підібрав тренерів з усієї України, в тому числі й з Вінниці. Далі у різні департаменти було надіслано запрошення до участі тренінгу з умовою, що працівники мають на це погодитися добровільно. Так, участь у тренінгу «Модерація публічних дискусій» взяло 17 людей – працівників міськради та учасників громадських організацій.

Даний тренінг є частиною навчальної програми «Кваліфікація 2030», під час якої чиновники, громадські організації та активні громадяни, які переймаються питаннями розвитку міста, мають навчитися новим сучасним підходам щодо цього питання. Це, перш за все, ефективна співпраця влади з містянами. Програма включає в себе низку тренінгів та інших навчальних курсів, які мають підвищити особистісний розвиток працівників міськради різних профілів – економістів, архітекторів, транспортників, юристів. Вони, в свою чергу, спільно із громадськістю міста мають до кінця 2017 року напрацювати план інтегрованого розвитку Вінниці, а в 2018-му довести цей план до ступеню впровадження. Додамо, що у місті вже організовано низку проектів в рамках цього плану, серед яких можна виділити такі:

• Форум «Інтегрований розвиток Вінниці. Діалог. Залучення громадян», яким було дано старт розробці стратегії «Вінниця 2030».
• Вивчення мобільності вінничан через спеціальний додаток Modalyzer задля впровадження «електронного» проїзного квитка;
• «Школа молодого посадовця» задля залучення креативної молоді до роботи над ключовими проектами розвитку Вінниці, серед яких – залучення інвестицій.

Головною умовою навчання є інтерактивність під час тренінгів і практика, де лекційний матеріал займає меншу частину.

Журналісту VежА вдалося поспостерігати за частиною тренінгу, і можемо підтвердити, що умову було виконано – більшість часу учасники працювали над різноманітними завданнями, спілкувалися та обговорювати запропоновані теми. Спостерігаючи за учасниками тренінгу, було помітно на початку деяку напругу – хоч і більшість учасників його різною мірою один з одним були знайомі, та в такій обстановці зустрілися чи не вперше, тому відчували ніяковість один перед одним.

«Уявіть, що ви живете в сильних, яскравих, цікавих ролях. Розкажіть яким є ваше життя. Яким є суспільство навколо вас», – моделює тему для спілкування на початку тренерка Анна Валенса.

Учасники слухняно діляться на пари, починають уявляти себе то мерами міст, то успішними бізнесменами та бізнес-леді, розповідаючи свої емоції партнеру.

Далі учасники вже групуються по четверо людей, і знову починають розповідати партнерам свої уявлення про ті чи інші ситуації, котрі пропонує розглянути тренер. Завдяки таким інтерактивам стає помітно, як поступово пелена сором’язливості спадає, учасники все більш впевнено долучаються до обговорень, таким чином досягаючи головної мети даного навчання – згуртованості щодо вирішення певних завдань.

• Я дуже задоволена цим тренінгом. Дуже висока компетентність тренерів, все було організовано на високому рівні, – ділиться враженнями учасниця тренінгу, представниця громадської організації «ІПЦ “ВІСЬ”» Марина Забаштанська. – Я була єдиною учасницею саме з громадської організації. Моя робота пов’язана із безпосереднім спілкуванням із людьми, тому цей тренінг для мене був надзвичайно важливим. Адже часто людина приходить із певною проблемою, але не завжди може правильно її описати і сказати, інколи просто боїться. Але тепер я вже розумію, як ефективно допомагати цим людям, вміти їх «бачити».
• Ще що мене дуже мене вразило, – я побачила, що поряд зі мною не загрубілі чиновники, як стереотипно всі думають про працівників міськради, а звичайні хлопці і дівчата, котрі та само хочуть чомусь новому навчатися. Вражена взагалі тим, наскільки все ж вони зацікавлені у нових знаннях та вирішенні конкретних проблем. І коли тепер буду чути від когось закиди, що там чиновники сидять і нічого не роблять, то я першою сперечатимуся і «закриватиму ротик» диванним «експертам».

Протягом двох днів тренінгу учасниками було глибоко опрацьовано кожен аспект роботи чиновника в контексті спілкування з громадою загалом та з кожним її учасником – це і вирішення конфліктів, і налагодження діалогу, і ще багато сторін комунікації. Було відпрацьовано і певні навички медіації та фасилітації.

Медіація (англ. mediation – посередництво) – вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.

Фасилітація (від англ. facilitate — допомагати, полегшувати, сприяти) — це організація процесу колективного розв’язання проблем у групі, який керується фасилітатором (ведучим, головуючим). Це одночасно процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми без втрат часу та за короткий термін виконати усі заплановані дії із максимальним залученням учасників процесу. Фасилітація відрізняється від простого управління тим, що вона не має директивного характеру.

Однією з таких проблем, які були змодельовані та обговорені в якості практики медіації, було питання питної води. Учасники дискутували про можливості вирішення проблеми та можливі варіанти покращення якості води, але важливим тут було саме питання побудови моделі спілкування, аби кожен висловився та зміг почути опонента чи колегу та щоб усі учасники дискусії досягли компромісу.

• Таке навчання є дуже важливим для чиновників, тому що в їх роботі давно існує консервативний стиль спілкування. Спочатку він присутній на роботі, тоді кочує і в побутове життя, і людина вже не розуміє межі, приглушує емоції. Сама не звертає на емоції інших. Це дуже жорстка система спілкування, яка з роками закріпилася, і наростила свій «панцир». Розбити і зруйнувати таку систему комунікації фактично неможливо. Тому що комунікативне середовище дуже схоже на живу систему, і не можна її вбити, лише можна спробувати оживити, наповнити чимось новим. А можна зробити це через окремих людей, – розповідає тренер, соціальний філософ Анна Валенса.

Після кожного тренінгу відбувається анкетування серед учасників і також серед тренерів – вони пишуть свої враження, оцінку – як відбувся тренінг, що можна виправити. Також запитують і реакцію і з боку міської ради – як змінилася поведінка її працівників, чи вплинули отримані знання на якість роботи. Далі всі ці результати мають аналізуватися, аби зробити оновлення цих навчальних програм і врахувати реакцію аудиторії для розробки інших тренінгів.

• Це був неймовірно повчальний та інформативний дводенний тренінг. Звісно, за 2 дні неможливо вивчити чи потестити на собі всі інструменти фасилітації, не кажучи вже про стати супермедіатором. Однак загальне розуміння – що публічна дискусія може відбуватись креативно, рівноправно та конструктивно – у 17 учасників точно з’явилось, – поділилася враженнями від навчання Аліна Дяченко.

По завершенню навчальної програми «Кваліфікація 2030», Вінниця та інші міста-учасники Проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст України», зможуть скористатися ноу-хау та досвідом, набутих країнами Євросоюзу під час розробки проектів сталого міського розвитку.