Із середини літа Україною прокотилася хвиля мораторіїв на підняття комунальних тарифів для населення.

Місцеві ради в кількох обласних центрах та багатьох менших містах приймають рішення, якими прагнуть заборонити збільшувати ціни на електрику, воду та опалення: словом на все, де ключову роль грає використання енергоресурсів. Мотивом таких дій оголошується турбота про місцеві громади, які, на переконання депутатів-ініціаторів мораторію, будуть не здатні сплачувати підвищені тарифи.

Станом на сьогодні рішення про мораторій на зростання тарифів прийняло вже, щонайменше, шість обласних центрів України включно зі столицею. Київ, щоправда, «викрутився» із ситуації мало не найхитріше: тамтешні депутати проголосували за мораторій, який діятиме… до 1 жовтня. Тобто безпосередньо перед початком опалювального сезону, коли, власне, тарифне навантаження буде найбільшим, дія столичного мораторію буде припинена.

Як видно, більшість великих міст України або відмовилися від запровадження мораторію, або ж досі не розглядали цього питання, зокрема і Вінниця. Ті, хто не підтримали мораторій пояснюють своє рішення просто: місцеві ради не мають повноважень впливати на ціноутворення на енергоносії, а відповідно – і на тарифи.  Адже єдиною фігурою, котра безпосередньо впливає на цей процес є Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ). Саме вона на початку червня підвищила тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення. Окрім того вже відбулося три етапи підвищення вартості електроенергії, а з 1 вересня розпочнеться четвертий. Останній – п’ятий етап доведення тарифів на світло до економічно обґрунтованого рівня – має відбутися 1 березня 2017-го року, знову ж таки – згідно з рішенням НКРЕКУ.

КАЛЬКУЛЯТОР НОВИХ ТАРИФІВ ВІД “ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАВДИ”

Ключовою ж функцією місцевих рад під час зростання тарифів є забезпечення права громадян в отриманні субсидій, котрі допоможуть людям витримати нові ціни на комуналку. Вінниця, до прикладу, прогнозує понад 60 тисяч заявок на отримання субсидій вже цього року, а загальна вартість пов’язаних з цим витрат може скласти близько 600 млн. гривень. Ці кошти компенсуються місцевому бюджету з державної казни.

Як видно з інфографіки, у випадку відсутності мораторію міський бюджет не втрачає коштів, і йдеться не лише про захищені статті (зарплати, пенсії, соцвиплати), але й про «бюджету розвитку», в якому передбачені кошти зокрема й на енергозбереження, підвищення енергоефективності, а також на капітальні і поточні ремонти доріг, будинків, шкіл тощо. Проте якщо та чи інша місцева рада таки приймає рішення про мораторій на підвищення тарифів, ситуація для міського бюджету може докорінно змінитися.

Так, коментуючи запровадження мораторію у Житомирі, віце-прем’єр з питань регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Генадій Зубко коротко окреслив ситуацію: мораторій вплине лише на те, що держава не зможе нараховувати людям субсидії, а збільшену вартість енергоносіїв місцеві громади муситимуть компенсувати зі свого бюджету. Ідеться саме про «бюджети розвитку» (адже захищені статті витрат – недоторкані): тобто кошти, раніше передбачені на утеплення будинків, ремонти доріг і дахів, спорудження дитячих і спортивних майданчиків. Замість цього гроші доведеться перенаправити підприємствам-постачальникам енергопослуг для компенсації різниці їхньої вартості енергоносіїв. Позаяк ці підприємства орієнтуються виключно на тарифи, установлені Нацкомісією, а не на мораторії, запроваджені місцевими радами. Є й інший вихід – не платити за новими тарифами, що означає позбавлення місцевих громад газу, світла, води і тепла.

Вітчизняне експертне середовище вбачає у запровадженні подібних мораторіїв швидше політичний підтекст, аніж захист економічних інтересів виборців. На користь цієї версії також свідчить той факт, що з ініціативою запровадження подібних мораторіїв в абсолютній більшості випадків виступають представники партій «Батьківщина» та Радикальної партії Ляшка, часто до них також приєднуються депутати від «Самопомочі» та «Опозиційного блоку». Тобто йдеться про політичні сили антипрезидентського спрямування, або ж про «популістів», як їх називають в Уряді та в АП. Зрештою і саму ініціативу низка фахівців енергоринку та профільних громадських організацій називають не інакше, як популістичною, хоча б з огляду на сам принцип формування тарифів в Україні.

Саме недостатню поінформованість населення вважається однією з головних причин, чому серед громадян дотепер існує порівняно високий рівень підтримки ініціатив щодо впровадження подібних мораторіїв на місцевому рівні. Простими словами, люди не надто розбираються у тонкощах процесу формування тарифів, а відтак багато українців вважають, що місцеві ради мають повноваження встановлювати ціни на газ, воду, електрику і тепло. Така ситуація у свою чергу сприяє окремим політикам у їхніх прагненнях підвищити власний електоральний рейтинг. Інша справа, що заручниками політичних ігрищ стають місцеві громади, котрі в результаті подібних оборудок можуть бути позбавлені можливостей для розвитку своїх міст.

У Вінниці вже є велика кількість утеплених будинків, які вдалось “енергопокращити” в т.ч. в рамках міської програми з енергозбереження.

Однак будинків, які потребують ремонтів та утеплень – ще більше. У разі прийняття рішення про мораторій, процес утеплення будинків та проведення їхніх капітальних ремонтів, швидше за все, доведеться припинити.

У Вінниці питання запровадження мораторію можуть розглянути вже під час найближчої сесії міської ради 26 серпня. З відповідною ініціативою ще в липні виступили місцеві депутати від «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Станом на сьогодні відповідний проект рішення на офіційному сайті ВМР поки не опублікований, однак не виключено, що як і в багатьох інших містах, внесення питання мораторію на розгляд може відбутися безпосередньо під час засідання «з голосу».

За попередньою інформацією, голосів на підтримку такого рішення, вочевидь, не вистачить: більшість депутатського корпусу усвідомлюють, до яких економічних наслідків це може призвести як у короткотерміновій, так і в довгостроковій перспективі Вінниці. Проте традиції українського політикуму не раз демонстрували, що в погоні за додатковими електоральними балами та ще й на початку нового політичного сезону інтереси міста та виборців можуть поступитися інтересам окремих партій.

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio