У Вінниці вперше виступив гурт “Хамерман Знищує Віруси”. Учора, 8 листопада, їхній ізотоп яскраво засяяв у бункері заводу “Кристал”, адже саме там відбувся їхній концерт.

Скандальний та епатажний гурт “Хамерман знищує віруси”, який сам себе називає “найадекватнішим гуртом України since 1997” приїхав до Вінниці вперше. А відтак свою програму вони назвали “Перша шлюбна ніч”. Костюми для такого випадку теж підібрали відповідні: чорні шкарпетки, поверх – картонні коробки, пофарбовані у чорний, і такі ж коробки на голови.

 

–“Гєра, шо в жизні пашло нє так?”, “Гера, що з тобою?” – вигукували люди із залу, коли на сцену в облягаючій сукні з опущеною однією шлейкою  раптом вийшов… фронтмен гурту “The Hуpnotunez”. На ці закиди він відповів що “став крашим”, і що “в нього знищились усі віруси”.

Власне, у такому образі Гера Луідзе вийшов, щоб оголосити про початок “Першої шлюбної ночі” ХЗВ у Вінниці, після чого (під аудіо-супровід жіночого оргазму) на сцену вийшли й учасники цього гурту: Володимир Пахолюк і Альберт Цукренко.

– Добрий вечір, дорогі друзі. Ризикну припустити, що ви подумали, що ці костюми присвячені центру “Квадрат”. Якби ми були трішки дурніші, можливо так воно і було би. Та насправді весь цивілізований світ цього року відзначає 140-річчя з дня народження великого українського артиста Казимира Малевича, і ми сьогодні віддаємо належне цій людині та виступаємо у костюмах “Чорного квадрату”, – сказав Володимир Похолюк, на що публіка відреагувала гучними оплесками і сміхом, – Велике вам дякую, за те, що проміняли задоволення, яке могли отримати цим вечором, на нашу компанію.

Нагадаємо, що спершу ХЗВ планували виступити у молодіжному центрі “Квадрат”, але дирекція комунального закладу відмовилася підписувати з ними договір. Через це концерт гурту перенесли до бункеру заводу “Кристал”, де розташована “качалка”, а ХЗВ сказали, що вінничанам “варто готуватися до серйозної розмови”.

На цю розмову прийшло близько сотні вінничан. Відсутність гардеробу, нормальних туалетів і гримерки, також не стали на заваді концерту: всі пожертвували комфортом, натомість отримали дещо більше.

– У нас з багатьма містами нашої країни дуже схожа ситуація. Ми довго стукаємо у двері,… нам відмовляють, але потім варто один раз спробувати на смак цей гріх, і все – понеслося. Я сподіваюся, що з Вінницею буде точно так само, – звернувся до присутніх Володимир Пахолюк.

Зазначимо, що з Вінницею саме так і сталося. Після перших двох треків, ХЗВ скинули свої картонні костюми і заспівали “Б**ть”. Цим треком вони остаточно розслабили глядачів, і далі всі вільно танцювали, аплодували і підспівували музикантам.

“Жива істота”, “Пирожок”, “Турничок”, “Кличко”, “Мені набридли п*****си», “Половинки”… – цього вечора “Хамерман Знищує Віруси” виконали дуже багато своїх хітів.

Під “Ї**теся і по***те” вони влаштували справжній рейв, під “Кличко” – народні танці, а на пісні “Толстеть – ох**нно!” Володимир Пахолюк запросив вийти до них на сцену усіх, хто вважає себе товстими. І в результаті відбувся якийсь масовий сеанс психотерапії.

Музиканти стрибали, танцювали і валялися на сцені, на якій місця, очевидно, для них було замало. А відвідувачі танцювали вже у футболках, скинувши речі під стінами, бо до кінця концерту в бункері стало насправді спекотно.

Оскільки Альберт Цукренко і Володимир Пахолюк поспішали на потяг, на біс їх кликати довго не довелося. Після “Ізотопу”, всі скандували “ні” і просили ХЗВ не йти, але оскільки ситуацію це все-одно би не змінило, відвідувачам нічого не залишилося, як подякувати гурту гучними довгими оплесками.

У свою чергу ХЗВ влаштували коротку 5-хвилинну фотосесію і пообіцяли приїхати ще раз – з концертом, великою фотосесією і обнімашками-цілувашками.

Оскільки про те, що “ХЗВ” не зможуть поспілкуватися після концерту, було відомо заздалегідь, нам вдалося поспілкуватися з музикантами перед їхнім виступом у Вінниці. Зокрема ми поцікавилися, чи не дратує їх позиція окремих представників місцевої влади, як було в Івано-Франківську (коли мер наказав освятити сцену після їхнього виступу), чи от зараз у Вінниці, коли “ненормативна лексика і оголені перформанси суперечать цінностям і принципам роботи комунального закладу”.

В. Пахолюк: Тут просто потрібно розуміти, що представники влади завжди вимушені брехати, лицемірити, поводити себе нечесно відносно людей, які легітимізували цю владу. Тому що так влаштований світ, так влаштований порядок. І жалітися на владу, що вона ї****та… Звісно хотілося б, щоб ці люди спробували якось вискочити зі своєї цієї “рольовки” і хоч якось, хоч якось б***ь (світ же так динамічно розвивається) подивитися за свої ці шори. Але ні – чуда не стається, і загалом ми на чудо й не сподівалися.

А. Цукренко: Але з іншого боку знову ж, у тій таки ситуації в Івано-Франківську, коли ми були під загрозою кримінального переслідування і все таке, були політики (в тому числі нардепи і голови комітетів), які ставали за нас горою.

В. Пахолюк: Так часто буває, що люди через здоровий глузд готові переступити задля досягнення якоїсь х**ні. Але є одиниці, які готові залишитися на правильному боці. “Воооїни свііітла, ш-ш-ш-ш, ш-ш” [співає]. Велике прийняття ХЗВ в Україні свідчить про те, що наше суспільство зовсім не гомогенне, як ви намагаєтеся його собі уявити. І прихильників нашої творчості настільки багато, що якби ви бачили, як нас зустрічають на фестивалях на Західній Україні, можливо навіть змінили би свою думку. Це все питання контексту, питання якихось обставин, я вважаю… Це насправді міф, що ми – аутсайдери, лузери, і люди, які якимось чином намагаються зробити “прорив»” Ми його вже зробили… Пам’ятаєте, як в фільмі, Форест Гамп біг і за ним біг натовп. От за нами вже біжить натовп. Він ще не такий великий, як нам би хотілося, але він вже біжить. І нас потрібно представляти, як переможців, тому що навіть якщо ти покорив одну людину, це вже велике досягнення. А ми покорили вже до****ща.

А. Цукренко: Вік також не вирок в цьому плані. Є купа дорослих і літніх людей, які кайфують від ХЗВ і ходять на концерти.

В. Похолюк: Але це стається не тому, що це відбулося просто так. Це стається в результаті певної роботи, яку людина над собою проводить. Дійсно, ми злегка незвичайне явище (я б так сказав) на всій цій території. Але нам потрібно на 28 році незалежності, нам потрібно вже звикнути до того, що світ він весь складається з незвичайностей. Що всі – незвичайності. І ми просто не звикли проводити ці відмінності і намагаємося все під одну гребінку…, ділити світ на позиції, на кучки, а цих кучок дохера і все різне… Ми такі ж незвичайні, як і мільйони незвичайних навколо облич. Просто потрібно цю незвичайність приймати.

А. Цукренко: В мене з батьком такі стосунки… Мені здається, що він вже дійшов до такого ступеня мудрості, що він розуміє, що може чогось не розуміти. Тому він до цього ставиться так: “я цього не розумію, але, типу, тобі видніше, тому – молодець, давай”.

Подібну думку Володимир Пахолюк озвучив і на самому концерті перед виконанням “Информируй – развлекай”.

– Нас же всі вважають дебілами, людьми другого сорту і вважають, що ми – хлопи, не достойні уваги. Ми з цим стереотипом боремося, постійно тримаємо якусь промову, щоб якось виправдатися. А потім подумали: на*** нада, дуже велика честь. І вирішили випустити програмну пісню. Мені здається, що в ній усе є. І той, хто зможе її розкодувати, той моментально все зрозуміє. Пісня називається “Информируй – развлекай”. Є така концепція, вона працює досі, яка була придумана у 80-х роках на американському телебаченні. Коли люди перестали дивитися новини, менеджери взялися за голови і придумали таку стратегію “Информируй – развлекай”. Вони почали в новинні програми впихати елементи розважальних шоу. І в результаті ми докотилися до такого життя, яке в нас є зараз – дуже х***ве.

Цікаво, що разом з “Хамерман Знищує Віруси” на концерт до Вінниці приїхав і Дмитро Тяжлов, український режисер-оператор документального кіно. Паралельно з роботою він уже шість років їздить разом з музикантами, знімаючи про них документальний фільм “ХХ років в адекваті”, який вийде у 2021 році.

Дмитро Тяжлов розповів що день, коли ХЗВ виступали у Вінниці, є для нього знаковим, адже саме 8 листопада 2013 року він розпочав ці зйомки. Спершу це мала бути короткометражка для одного веб-док проекту про музику в Україні. Але сталося так, що цю “короткометражку” він знімає й досі. Почалося все ще з відео в ніч на 29 листопада, коли їм заборонили виступити на Майдані в костюмі Беркута, і вони записали відео “Янукович Україну програв”. А потім, як сказав Дмитро Тяжлов, все вже просто понеслося, і він відзняв уже більше 600 годин відео, не враховуючи увесь відео-архів за усі роки існування гурту.

На запитання про те, що режисер такого побачив у ХЗВ, що вирішив зняти про них ціле кіно, Дмитро Тяжлов всказа, що його зворушили стосунки музикантів з рідними, те, як вони переживають перед кожним концертом. Тому цей контраст, із тим що відбувається на сцені, він і спробує показати у фільмі.

А щодо негативної реакції частини суспільства на ХЗВ, то Дмитро Тяжлов пояснює це для себе браком освіти чи просто радикальною реакцією людей на форму подачі.

Д. Тяжлов: У цьому й вся хитрість: що тим, кому не потрібно, ті відлякуються на форму, хто не готовий переступити і послухати текст. Бо і тексти, і костюми, вони ж реакційні. Як от були костюми “куля в лоб”, коли Яценюк це сказав. Це ж як репортаж, тільки художнє таке осмислення. Так само як з цими х**ми. Я, наприклад, знаю, який це малюнок Бердслі, тому що такий же томик, про який Вова співає, в мене вдома стоїть. Для інших – “Бердслі? Що?”. Або що таке “Спи***л Атом Сердце Мать”? Він спи****в альбом “Pink Floyd”. Якщо ти не врубаєшся в це, ти не врубаєшся. Ну і що? Хтось, наприклад, не врубається в класичну музику. От Баха хіба всі зчитують?… Але це я зараз дуже примітивно поясню, і це неправильно. Просто це все потрібно розкодувати. Але водночас є таке: якщо потрібно пояснувати, то навіщо пояснювати. От почитайте краще на “Фокусі” було інтерв’ю хороше.

Д. Тяжлов: Можу сказати лише, що після фільму багато хто побачить те, що ніколи не бачили в ХЗВ: які вони вдома, які вони з дітьми, які перед концертом… Побачать, що з ними творилось в Івано-Франківську, коли ми втікали практично з того міста. Мені й самому цікаво з ними працювати. Я навіть зняв, як створювалася пісня “Ї****ся і по***те”. Вова мені першому наспівав текст, а потім я зняв, як Алік пише музику. В нього дуже специфічний процес написання музики. У фільмі буде ще розкодування пісень, де Вова буде розказувати, чому, що і де означає. Я бачу в них культурний феномен. Бо не так просто два аля-шизіка, аля-аутло від музики чомусь існують 20 років.

Д. Тяжлов: Взагалі, чому фільм називається “ХХ років в адекваті”? Тому що це буде ще й своєрідне бачення в такому контексті й України, своєрідний політичний маніфест. От, наприклад, пісня “Янукович Україну про…грав”, яка була до цього “Кучма…”. Її ж можна переробити під кожного Президента: “Пан Зеленський після роботи йде розслабляться в казіно… Україну проіграв… Вставай, велікая країна, добро хай переможе зло….”.  Є ідеї, як я хочу цей феномен розглянути, для цього і є документальний фільм. І дуже добре, що документальний фільм я знімаю з доступом, з довірою. Про них, я думаю, взагалі можна якесь дослідження написати велике: від пісень і про створення альбомів.

Крім цього Дмитро Тяжлов розповів нам, що незабаром в гурту “Хамерман Знищує Віруси” вийде новий сингл “Бардак”, а також фотокнига з підбіркою їхніх концертних костюмів.

Фото Марини Сербінович