Чи Фестивальний острів Кемпа? Вінниця шукає сенс для міського скарбу на Бузі

Кемпа – один з найбільших островів на Південному Бузі. За час свого існування острів пережив не лише багато історичних подій, а й суперечок між чиновниками, забудовниками та самими вінничанами. Останніми роками містяни плутаються у здогадках – чи лишиться острів у тому ж стані, що й зараз, чи все ж його облаштують та зроблять не менш привабливою «фішкою» міста, аніж прилеглий фонтан Рошен?

Vежа також зацікавилась цією темою і вирішила дізнатися про плани на острів влади, побажання простих вінничан, а ще – думки істориків, арзітекторів та урбаністів.

ЩО ТУТ БУЛО: ІСТОРИКИ

Свого часу острів називався Фестивальним – через фестиваль естрадної пісні «Зорі над Бугом», який проводився на острові й був дуже популярними у 70-80-ті роки. Після розпаду Радянського Союзу було вирішено відновити історичну назву «Кемпа», що польською означає «купа», «насип».

Раніше Кемпа був півостровом. Але після того як перекопали острівну луку, що тяглася до середини річки Буг і зробили насип обсягом 7880 тисяч кубометрів ґрунту, утворився штучний острів. Кемпа був створений як острівне бастіонно-ескарпове укріплення за тогочасними принципами фортифікації.

• Ще на початку ХХ століття острів Кемпа був частиною важливої транспортної артерії Вінниці завдяки двом мостам, які поєднували його з обома берегами Південного Бугу,  – розповідає Олександр Федоришен, керівник «Вінницького історичного товариства».

Реконструкція набережної

Окремою сторінкою історії острову є реконструкція набережної. До того тривалий час острів був стихійною, не облаштованою зоною відпочинку, а навколо панувала «дика природа» – очеретяні хащі оточували Кемпу з усіх сторін. Фактично, ознакою цивілізації була хіба 700-метрова дамба, яку було споруджено ще 1956 року, після повені.

Проте у 2010 році почалися зміни: дамбу перебудували, територію розчистили, встановили нову мережу освітлення та облаштували 16,5 тисяч м² прилеглої території. А вже за рік тут постав унікальний світло-музичний Фонтан, найбільший у Європі, який швидко став одним з головних символів Вінниці.

Загальна вартість проекту набережної і Фонтана – понад 70 мільйонів гривень – тоді на спорудження комплексу їх у повному обсязі виділив Петро Порошенко.

Однак будівництво фонтану стало перешкоджати вільному доступу на острів: понтонний міст було розібрано, а новий протягом наступних п’яти років так і не збудували.

Міські урбаністи сперечалися за подальшу долю острову, прості мешканці писали петиції до влади. Проте час іде: вже шостий рік поспіль вінничани можуть потрапити на острів лише човном, катамараном чи просто вплав. До того ж, у відповіді на запит, який Vежа надіслала до ВМР, чиновники зазначають, що у найближчому майбутньому (у 2017-му році) облаштовувати острів та зокрема будувати місток до нього вінницька влада не планує.

СЛОВО ФАХІВЦЯМ

Олександр Федоришен впевнений, що «цілком реально відновити на острові пішохідний міст на обидва береги, тим самим скерувавши сюди рух пішоходів з Центрального мосту, який в розпал туристичного сезону є надто перенавантаженим, особливо за кілька годин до початку світло-музичного шоу на фонтані «Рошен».

• Тоді ми «вбиваємо двох зайців»: «оживляємо» «мертву» ділянку вулиці Соборної (район музею «Автомотовелофототелерадіо»), зробивши її інвестиційно привабливою для появи нових готелів, хостелів, кав’ярень, ресторанів, магазинів сувенірів тощо, і водночас функціонально обладнуємо острів у якості відпочинкової зони, – впевнений історик. – Свого часу в мережі обговорювалась ідея відновити на Кемпі фортецю або зробити парк мініатюр «Палацове Поділля». Але для мене питання «Що має бути на острові Кемпа?» залишається відкритим.

А ось головний вінницький архітектор Олександр Рекута вважає, що пішохідний міст на Кемпу є доцільним, як і будівництво мосту, хоча б пішохідного.

• На Кемпі нічого не можна будувати капітально. Це паркова зона. Єдине, що там наразі може бути розглянуто – будівництво мосту. В нас є варіанти, ми подавали ідеї, – розповідає архітектор. – Я розробив пропозицію із урахуванням тих мостових опор, які зараз стоять в річці, щоб їх використати. Треба зробити щось ажурне, щоб воно не перекривало вигляд на фонтан. Єдине, про що ми говорили, можливо в майбутньому подумати у відновленні туристичної зони: не в історичному плані, а як туристичного, відпочинкового місця. Для цього потрібно робити міст з лівого берегу.
  Кемпу приведуть до ладу, коли там буде побудований міст. Я отримую регулярно задачі від керівництва, ми їх вирішення відображаємо у вигляді якихось проектних пропозицій.

Інший архітектор, Максим Крамар, вважає, що все слід робити поетапно – спочатку визначити загальне призначення острову, а вже потім думати про міст.

• Чомусь склалась думка, що архітектура, громадські простори повинні когось розважати? У мене великі сумніви, чи Вінниця має перетворюватись на «Діснейленд». Невже не достатньо, щоб місто було просто комфортним для життя, щоб  нові об’єкти, які виникають, були якісними, а не просто «прикольними»? Якщо говорити про розташування на Кемпі фортеці, музеїв, аквапарку, то в жертву принесеться великий рекреаційний ресурс. І постає питання – для кого це все? Кому це потрібно – туристам чи жителям міста? Я схиляюсь до рекреаційної зони, але робити сміливі припущення, яка вона має бути, не буду, бо з цим потрібно працювати, розглядати острів в комплексі із більшою територією.

• Між колегами ми не раз обговорювали пішохідний маршрут, який міг з’єднати, наприклад, центральний парк та острів. В рамках спільноти АРХІКЛУБу свого часу напрацьовували варіанти понтонного мосту на острів «вінницькі острови» – це такий пошуковий проект, є й студентські пошукові роботи наповнення острову. Але, щоб отримати дійсно цікаве, сучасне, нове рішення по облаштуванню острова і його концепції використання, варто отримати погляд зі сторони, бажано досвідчених професіоналів за кордону. А це можливо лише методом проведенням міжнародних конкурсів. Наскільки мені відомо, то такий вже був, і результати не можна просто так викинути. Можливо і  добре, що острів зараз не доступний і очікує свого часу, головне, щоб рішення було вивіреним і професійним, а не «прийнятим на кухні».

ЩО ТУТ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВІННИЧАНИ

Відомий вінничанин, волонтер, «Дід Мороз», громадський активіст Олександр Шемет вважає, що на Кемпі має бути дерев’яна фортеця, яка там була, і задля якої Кемпу «переробили» на острів.

• Ця споруда не потребує копання фундаментів і могла б стати ще одним туристично-культурним осередком міста. В її стінах можна було б проводити різні мистецькі акції. Я проти побудови моста на Кемпу, бо тоді острів буде найбільш занедбаним куточком у центрі міста. Таким він був в ті часи, коли до Кемпи вів понтонний міст. Я мрію про паромну переправу. На додаток до цього, Кемпа могла би бути ще і рекреаційною зоною сімейного літнього відпочинку, на зразок озера Молодості в Буковелі, – вважає Олександр Шемет.

Також вінничани пропонували й зовсім незвичайні варіанти: наприклад, 2009 року учасники ділової гри «Вінниця – місто майбутнього» запропонували облаштувати на Кемпі «злітно-посадочну смугу для НЛО в оточенні макетів кораблів прибульців»; іншим варіантом «оновлення» було облаштування плацдарму для польотів на повітряних кулях; пропонувалися також різного роду тематичні музеї та навіть міні-зоопарки.

Вінничанин Олександр Боков подав петицію до Вінницької міської ради, у якій запропонував створити на острові театр історичних реконструкцій, де будуть проводитись стилізовані театральні постанови-реконструкції батальних сцен з елементами шоу. Проте, ця петиція набрала лише 96 із 350 необхідних голосів і відтак не була розглянута вінницькою владою. Не «високою популярністю» користувалась і петиція іншого вінничанина, який пропонував зробити на Кемпі аквапарк.

Інший вінничанин, Ігор Пущал, також подав петицію, у якій змалював картину, яку хотів би бачити на Кемпі: «Замок на острові Кемпа… ажурні стіни з білого каменю по периметру острова (до речі, більшість дерев необхідно зберегти), на баштах середньовічні гармати, які будуть стріляти у дні великих свят, широкий кам’яний міст із кованими ґратами при вході у замок. У стінах замку можна зробити декілька ресторанів, кафе, стилізованих під середньовіччя, гончарну лавку, пекарню, кузню, музей, художню майстерню, виставку, сувенірні лавки тощо. Вулички і площа мають бути вимощені бруківкою, по яких курсуватимуть карети». Ця петиція також не була розглянута владою, бо із 350 необхідних голосів набрала лише 264.

Вінничанин Олександр Вешелені, який проживає у місті останні 11 років, запевнив, що унікальність Кемпи у тому, що тут «одночасно можна було відчути себе частинкою міського життя і бути відстороненим від буденного ритму».

• Острів Кемпа, як і сама річка – неймовірно органічна частина міського ландшафту. Якщо і повертати рух на острів, то тільки в такому ключі – місця спокою, наповнення природною енергією. І ще, певне, домовитися про те, аби фонтан «Рошен» не заважав людям насолоджуватися єдиним міським островом.

Водночас, Олександр Вешелені не виключає можливості проведення культурних чи розважальних заходів на острові, а навпаки вважає, що такий публічний простір повинен наповнюватися сенсом саме через мистецтво. Втім, зазначає, що «головне – не перетворювати острів на ще один ЦПКіВ з атракціонами, флешмобами і шашликами».

• Я і сам під час роботи над фестивалем Intermezzo мріяв влаштувати там літературні читання в дусі «острівної літератури» Коцюбинського чи, скажімо, Іздрика. Або ж відкривати острів й зовсім рідко, підсилюючи таким чином важливість культурних подій. За такою моделлю працює, для прикладу, Театр тиші Андреа Бочеллі в тосканському містечку Лаятіко – цілий рік там панує спокій, і лише два літніх дні проходять масштабні концерти класичної та кросоверної музики.

Також Олександр Вешелені пропонує блокувати прохід на острів з 22:00 до 09:00 та встановити там кілька камер відеоспостереження задля захисту від вандалів.

Що тут хоче зробити влада

Vежа відправила запит на інформацію до Вінницької міської ради, щоб дізнатись «плани» влади на Кемпу. Відповідь отримали від начальника відділу звернень апарату міської ради та її виконкому, розпорядника інформації Ірини Єлізарової. В результаті, про період із 1 січня 2017 року до 1 січня 2018 року** довідались небагато:

• «роботи з благоустрою, упорядкування території, ведення будівництва нових об’єктів або реконструкції наявних на о. Кемпа у період** не заплановані»
• «спорудження/реконструкції будь-якої транспортної інфраструктури, котра з’єднає о. Кемпа з рештою міста Вінниці у період** не заплановано»
• «використання бюджетних коштів Вінницькою міською радою на проведення будь-яких робіт на о. Кемпа на період з 8.12.2016 по 21.12.2017 р. не заплановано»
• «станом на 13.12.2016 будь-які роботи, санкціоновані Вінницькою міською радою на о. Кемпа у місті Вінниці не заплановані».

Розмаїття думок і планів, а подекуди – й острахів вінничан щодо майбутнього острова Кемпа пояснити не складно. Далеко не кожному населеному пункту випало щастя мати природній острів у центрі міста та ще й поруч з найбільшим у Європі світломузичним фонтаном. Звісно, будь-яке не достатньо продумане рішення щодо облаштування Кемпи може мати тяжкі, або й безповоротні наслідки для потенційної природньої перлини столиці Поділля.
Проте якщо Вінниця справді претендує стати одним з туристичних магнітів країни, вочевидь, вже “вчора” потрібно наводити на Кемпу мости: понтонні чи ажурні, корабельні чи поромні, фізичні або ж символічні, проте конкретні, перспективні та узгоджені з усією громадою і найперше – з природою. Кемпа має обов’язково влитися у загальну екосистему міста: чи буде це острів фестивалів, острів-заповідник або ж просто острів парк – його концепція має бути максимально продумана в контексті європейський та загальносвітових тенденцій розвитку сучасних міст. І це саме той випадок, де Вінниця не має права на помилку.