Вже сьогодні багато вінницьких тролейбусів і трамваїв працюють без кондукторів, а невдовзі їхня кількість зменшиться ще. Позаяк вже за кілька місяців у Вінниці має повноцінно запрацювати безготівкова форма оплати за проїзд, яка не передбачає окремих працівників, які би продавали квитки в салоні трамваю чи тролейбусу.
Відтак кондукторів у Вінниці вже сьогодні можна вважати представниками зникаючої професії. Ми спробували з’ясувати, як сьогодні живуть і працюють кондуктори, чому вони звільняються вже або навпаки – не хочуть йти з роботи та чи впливає їхня відсутність на прибутки вінницьких транспортників.
За інформацією, наданою КП «Вінницякартсервіс», перша третина обладнання для безготівкової оплати проїзду вже надійшла до Вінниці. Встановлення техніки на транспорті розпочнеться у квітні 2019 року і остаточно завершиться на всій техніці до 1 жовтня.
Дефіцит кондукторів – 50%
В той же час, за даними Вінницької транспортної компанії, наразі штат кондукторів укомплектований лише наполовину. За словами заступника директора, начальника відділу експлуатації Миколи Заверухи, штат передбачає близько 550 кондукторів у тролейбусах, трамваях і автобусах, проте сьогодні кількість працюючих кондукторів складає близько 50% від цієї кількості.
Такий різкий спад кількості кондукторів відбувся всього за півтора року – за словами пана Миколи, процес впровадження безкондукторної системи почався з 1 вересня 2017 року.
Але якщо раніше міський транспорт без кондукторів можна було зустріти лише на маршрутах з незначним пасажиропотоком, то наразі як «виключний захід» безкондукторну систему можна побачити і на «ходових» маршрутах.
Причин у такого стрімкого зниження кількості кондукторів декілька, і для того, щоб поглянути на проблеми та острахи кондукторів зсередини, ми поспілкувалися з однією з них.
Пані Олені (ім’я змінено) за п’ятдесят і вона працює кондуктором тролейбусу вже майже 20 років. До цього була вихователем в дитячому садочку, але після декретної відпустки потрапила під скорочення. Кондуктором стала майже випадково: допоки збиралася йти працювати на котельню, однокласниця запропонувала попрацювати кондуктором і пані Олені сподобалося.
Навіть зараз їй не хочеться йти зі своєї роботи, але вона прекрасно розуміє колег та причини, через які ті все ж звільнилися.
Чому звільняються кондуктори?
Перехід на електронні квитки
За свідченнями пані Олени, які потім підтверджувалися іншими кондукторами, багато хто з колег почав іти з роботи після того, як дізнався про запровадження безкондукторної системи. Нагадаємо, що повноцінно система безготівкової оплати за допомогою електронних квитків, банківських карток та емуляторів банківських карток на смартфонах почне діяти з жовтня. Наразі вже існує можливість оплати за допомогою QR-кодів та СМС. Пані Олена прокоментувала активність використання цих кодів так: «Ну щодо QR-кодів, то в мене користуються – за зміну чоловіки чотири, більше немає. А через СМС ніхто не сплачував. Одна жінка спробувала, в неї не вийшло, то вона заплатила»
Але попри запровадження електронної системи, у КП «Вінницякартсервіс» зазначили, що після початку роботи автоматизованої системи обліку сплати за проїзд кундукторів не будуть звільняти.
«За домовленостями з Європейським банком реконструкції і розвитку було розроблено спеціальну програму мінімізації ризиків відповідно до якої частина з них залишиться працювати в міському транспорті вже як консультанти, частина буде переведена на інші посади, наприклад, контролерами» – пояснила Вероніка Савчук, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю КП «Вінницякартсервіс».
Так виглядають валідатори, які невдовзі встановлять у вінницькому транспорті
Жорсткий робочий режим
Робочий день пані Олени починається о пів на четверту. За десять хвилин на п’яту їде «розвозка» – перший (а в кінці другої зміни останній) «службовий» тролейбус для працівників депо. Робочий день на першій зміні триває з 5.23 ранку і до третьої-четвертої години дня. Друга зміна – 15.00 до 00.30, не рахуючи час, аби добратися додому.
При цьому, за словами пані Олени, кондуктор має всього півгодини обідньої перерви та 6 вихідних на місяць: 2 рази після тижня роботи по два вихідних дня і 2 рази по одному вихідному.
Оплата праці
Зарплата кондуктора залежить від виконання норми. На кожний маршрут норма різна: так, у день нашого спілкування у пані Олени була норма близько двох тисяч квитків на зміну. При цьому мова йде саме про випрацювання певної відсоткової, а не кількісної норми – якщо кондуктор не набирає 100% денної норми впродовж місяця, то отримує мінімальну зарплату. Якщо ж кондуктор виконує норму, то може отримати, за словами пані Олени, від 6 до 8 тисяч гривень.
Для того, аби забезпечити рівні умови праці, існує щоденна зміна маршруту – так не буде виникати ситуація, коли один кондуктор увесь час знаходиться на «ходовому» маршруті, а інший – на маршруті з малим пасажиропотоком.
Що ж стосується кар’єрного зростання, то пані Олена розповіла, що в неї виникало бажання піти працювати водієм тролейбуса, [які мають заробітню плату вдвічі більшу, ніж кондуктори – прим. авт.] але її зупинила набагато вища відповідальність – за транспортні засоби та життя людей.
На запитання, чи були у пані Олени бажання кинути роботу кондуктора, вона відповіла:«Знаєте, я завжди, як йду у відпустку, кажу, що не прийду більше. Але потім все одно вертаюся – мені подобається працювати.»
Загалом, у Вінницькій транспортній компанії визнають факт зниження продуктивності в транспорті без кондукторів, проте відмовляються називати цифри. Як заначив представник ВТК, пан Заверуха: «Якщо взяти всі складові цього питання, це незначні кошти. Втрати є, але вони незначні». Натомість, декілька водіїв, які самостійно продають квитки, називають відхилення від норми в гіршу сторону в районі 20%.
Виправити ситуацію могло би посилення контролю. Сьогодні, за даними ВТК, на міському транспорті працює близько 20 контролерів. Щоправда, з досвіду автора, шанс зустріти контролера за виконанням службових обов’язків є вкрай малим.
Ситуація, коли пасажири платять за проїзд водіям, широко практикується також і в Одесі. Проте процес відбувається трохи по-іншому: люди виходять через передні двері, заразом розраховуючись. А заходять через середні та задні після того, як всі вийшли. Так, з одного боку, кількість «зайців» зменшується, але,з іншого – висадка/посадка пасажирів займає порівняно багато часу. Ще одним критичним фактором тут є те, що у Вінниці тролейбусами і трамваями користуються набагато більше людей.
Безсумнівно, разом із запровадженням електронної системи оплати за проїзд у транспорті, сама система перевезень пасажирів у Вінниці зміниться на краще. Однак вже зараз у багатьох вінничан з’являється відчуття ностальгії за традиційним «Пасажири, передаєм за проїзд».
Дякуємо!
Тепер редактори знають.