Оновлено: 9 Грудня 2018, в 12:19
Що таке верещака, або шпундра? Чи бувають кошерні меблі, яка на смак кава з пивом, та відколи у Вінниці існує «Пиріжкова» на Соборній? Про все це та багато іншого дізналися учасники авторської екскурсії «Смачна Вінниця».
Нещодавно вінничан запросили на унікальну авторську екскурсію Ірини Грищенко та Ксенії Чуракіної, протягом якої всі учасники мали можливість «зазирнути» на кухні вінничан XVIII—XX століть.
— У тебе є бодай щось добре?
— Апетит у мене добрий…
Піднесений настрій, посмішки та жарти — і вся компанія розпочала екскурсію з… пиріжків! Частування із сиром та шпинатом, власноруч спечене екскурсоводом Іриною, припало до смаку кожному. Ароматні смаколики аж парували на морозі — тієї ж миті всі забули про дієти.
Окрім домашніх пиріжків смачна подорож приховувала чимало дивовижного: і устриці за келихом вина, і кава з пивом просто неба, і класичний еспресо в елітному закладі, і домашні наливки та спотикач, і справжній український борщ, з ароматними пампушками та сметанкою… П’янка атмосфера панувала всюди: в кафе, у ресторані та на вулиці.
Так, устриці всі сміливі могли скуштувати в ресторації Mont Blanc, а національною стравою — борщем, – частували в «Марселі».
Вишліть сала! Здрастуй, мамо
Родзинкою прогулянки стала екзотична дегустація. Затамувавши подих, гості роздивлялись, нюхали та навіть прислухались до апетитних і запашних шматочків. Сало в шоколаді! Аж паморочилось у голові…
От хіба можна навіть порівняти чи лапки жаб’ячі, чи навіть крем-брюле?! Так, інколи здається, що українці живуть в епоху фуагра, фондю, фрапе… Проте по-справжньому любити здатні тільки сало!
— Куме, а чого це ти сало варенням змастив?
— Так то ж йогурт: 100 % жирності.
Голова йшла обертом від смаколиків і цікавинок — затамувавши подих, слухали та їли:
Як святкували трьохсоту річницю легендарного борщу.
Що таке верещака, або шпундра.
Чи бувають кошерні меблі.
Відколи стоїть «Пиріжкова» на Соборній.
Чому спотикач називається саме так.
Чим харчувалися єзуїти, капуцини та домініканці.
Коли закінчилось «вінницьке свинство».
Як воно так — абонементи на обіди (табльдот).
Якою ж була справжня монастирська кухня.
Який зв’язок між борщем і архітектурою.
Чому українці обожнюють сало.
Що робить єврейську кухню королевою дієтології.
Учасники екскурсії тільки встигали поглинати наїдки й напої та з подивом хитати головою.
Огрядним робить вас не сало, а горизонтальна смужка на одязі.
Цієї незвичної істини дійшла уся компанія. Довго не хотіли розходитися, весело теревенили про походеньки та смаколики. А ще — про оманливі стереотипи. Так, серед туристів побутує хибна думка, ніби Вінниця — місто одного дня. Мовляв, приїхав на фонтан, завітав до садиби Пирогова чи на ставку Гітлера, а ввечері гайнув додому.
Однак Ірина Грищук взялася довести, що лише куштувати всі вінницькі ласощі — то справа нешвидка й дуже спокуслива, одним днем не обернутися. Три години, відведені для екскурсії, то занадто мало, аби охопити всю вінницьку гастрономічну палітру, адже в закладах міста представлені всі кухні світу: національна, грузинська, італійська, французька, азіатська тощо.
Як відбулася екскурсія – дивіться в сюжеті:
Дякуємо!
Тепер редактори знають.