Перші вихідні жовтня у Вінниці завершилися феєричним вечором “суворої українізації”, неполіткоректності й тотальної русофобії, який у “Червоному Цепеліні” влаштував Антін Мухарський та Орест Лютий.

Попри те, що багатьом може здатися, що Мухарський та Лютий – це один і той сами артист – насправді це не так. Принаймні, в цьому переконував сам Антін-Орест, який розділив свій виступ 8 жовтня на дві частини.

Спочатку митець презентував свої прозові та поетичні твори з нових книг “I’m not Russiаn” та “Донецький Х…”, а вже за тим перейшов до спопеляючої музичної частини.

“Я колись був таким самим русифікованим киянином… Доки не потрапив на Хортицю і там один чоловік мені показав реєстрові книги українських козаків. У яких ім’я “Антін” було притаманне українським прізвищам, а ось “Антон” – переважно для “Іванових”, “Пєтрових” і “Сідорових”. Тому я вирішив називатися не Антоном, а Антіном”, – зізнався Мухарський зі сцени.

І також розповів, що вирватися зі “скрєп” руского міра” йому допомогло київське студентство, яке саме тоді захоплювалося новою українською музикою, що її народила зокрема “Червона рута”. Тож під впливом “Братів Гадюкіних” та “Кому вниз”, а ще – завдяки спілкуванню з Андруховичем, Вінничуком та іншими митцями, –  Мухарський відчув себе “модерним українцем”. З того моменту почалася його вже 25-річна кар’єра письменника, а віднедавна – і музиканта.

I am not Russіа

Мухарський відразу попередив, що його новий твір “I am not Russіа” – неполіткоректний від слова “взагалі”: він тотально висміює москалів як вид, є сексистським, антифеміністичним і тотально категоричним.

Цитати, що їх Антін зачитував зі сцени, змушували шарітися багатьох представниць “гламурної статі” і зривати оплески переважно чоловічої, але й великою мірою – і жіночої частини аудиторії. Зрештою, Мухарський пообіцяв подарувати одну зі своїх книжок жінці, яка перша ступить на сцену, де перебував митець.

Таких за кілька миттєвостей одночасно виявилося три, тож Антін поставив умову: публічно прочитати перший рядок книжки. Дівчата соромилися, переминалися з ноги на ногу, але зрештою, з різним інтонаціями, зачитали в мікрофон одну й ту саму фразу:

– Вона… відкусила.. йому… *уй.

З вуст поважних вінницьких панянок, вдягнутих у коктейлі сукні, перед чисельною публікою “Червоного Цепеліна” це повідомлення звучало і виглядало досить провокаційно, але весело.

Проте після виконаної перед цим “Думи про колорадів”, під час якого зокрема згадувалися події 2 травня 2014 року в Одесі (загибель кількох десятків прихильників “руского міра” на Куликовому полі в результаті раптової пожежі), такі витівки сприймалися вже досить невинно.

“Брате українце! Побачиш колорада – пали його на*уй, імперського гада!”, – співав вже Орест Лютий під овації вінничан.

“Москаль – це не національність”

“Чи є у залі москалі?” – запитував Антін перед виконанням чергового свого творіння. Не побачивши жодної піднятої руки, поет уточнював:

 – Москаль – це не національність. Це той, хто ненавидить Україну незалежно від свого походження. Так само і як “хохол”: хохлом може бути людина, яка прислужує москалю, навіть часом ненавидячи його і тримаючи сокиру за спиною. А українці – це ті, хто любить свою державу і захищає її, як тисячі наших хлопців на фронті, – пояснив Мухарський, учергове під оплески публіки.

Одеса ще часто згадувалася у виступі Лютого-Антіна, зокрема коли йшлося про твір “Господа малороси”. В цей момент митець згадав, як його одеська колега, наближена до місцевого бомонду, із захватом говорила:

– В етіх стенах, где слишалі творєнія Мусогрского, слово “П*здєц” єщьо нікто і нікагда так красіво нє пєл”.

Інтерактиви з публікою тривали протягом усього шоу. Зокрема, Мухарський запропонував вінничанам проголосувати за назву нової книги: обрати пропонувалося між варіантами “Гівно і люди” та “Нахєра”. Голосування було не простим, оплески майже порівну розділилися між двома варіантами, однак письменник зрештою обрав останній.

Перед голосуванням Антін-Орест зачитав справжню баладу про любов і зраду під тією ж назвою “Нахєра”. Ішлося про історію стосунків чоловіка і жінки. Їй він спершу “носив каву в ліжко та ніжно називав мартишкой”, але потім кохана перетворилася на проросійську “світську левицю”, єдиним завданням якої було – викачати з чоловіка гроші. У цей момент мимоволі згадувалася складна історія взаємостосунків Антіна Мухарського з його екс-дружиною Сніжаною Єгоровою, де трапилася досить схожа історія.

Зокрема як приклад розбещення таких жінок, Мухарський наводив різноманітні “профільні” тренінги від спеціальних “коучів”:

“Вчили тебе, як поводитися зі своєю піською
І всі, як один – розмовляли російською”

Расіян в Донбасє нєт

Однак головною композицією цього вечора стала пісня “Росіян в Донбасє нєт”. Зі слів Мухарського, саме цим твором він з командою (якої сьогодні не було на сцені) вони починають усі концерти на фронті.

Мухарський не забував щоразу дякувати за таку можливість Українському культурному Фонду, який, з його слів, не лише допомагає коштами на паливо, аби музиканти могли діститися фронту, але й витрачає здобуті кошти на видання нових книг та дисків українських виконавців. Неодноразово співак разом з усім залом дякував і самим бійцям, котрі воюють за Україну вже який рік.

Звісно, у контексті української музики не змогли оминути питання квот на радіо і телебаченні для української мови, а також переможне перше читання доленосного “мовного” законопроекту #5670-д, котре нещодавно відбулося у Верховній Раді.

Вже наприкінці двохгодинного виступу, який направду пролетів як одна мить, Орест Лютий ще й на аукціоні розіграв плакат з власним стилізованим зображенням. Участь у торгах брали як колоритні глядачі в мазепинках та українських історичних одностроях, котрі зайняли значну частину зали, так і солідні чоловіки з дамами.

Не втримався від торгів і автор цього матеріалу, однак поступився молодому чоловіку, котрий видав за плакат 1600 гривень.

А вже за тим всі гуртом навперебій робили селфі – хто з Антіном, а хто з Орестом, – і запрошували обох ще не раз відвідати Вінницю. Адже свято тотальної русофобії та суворої українізації у Вінниці цього разу відбулося на славу.

Фото Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio