Годинник вінницької вежі заспіває «Щедрика»

Оновлено: 15 Травня 2020, в 20:53

Годинник, яким увінчано головний символ Вінниці – водонапірної Вежі – «заспіває» найвідомішу українську мелодію – «Щедрик».

Цьогоріч «Щедрику» виповнюється 100 років. Адже саме у 1916 році вперше «Щедрика» виконав хор Київського університету, коли вінницький композитор Микола Леонтович працював у Києві, де керував хоровими колективами. Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і просто написав до нього музику. А сам текст пісні був складений ще за язичницьких часів. Бо у Щедрику співається про приліт ластівки. Язичницький Новий рік святкувався на весняне рівнодення, тоді ж виконувались і новорічні щедрівки. Взагалі, всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Перша її редакція була написана до 1901 – 1902 років, друга редакція – в 1906 – 1908 роках, третя – 1914 року, четверта – 1916 року, і нарешті, п’ята – 1919 року.

Уже 1921 року різдвяну пісню було виконано в Карнегі-Холл у Нью-Йорку. Вона так сподобалась американцям, що у 1936 році Пітер Вільговський, створив англомовну версію пісні, яка отримала назву Carol of the bells.

Перший запис пісні «Щедрик» в музичній обробці композитора Миколи Леонтовича. Запис зроблено в Нью-Йорку в 1922 році у виконанні Українського національного хору під керівництвом Олександра Кошиця.

Ідею оновлення музичного супроводу годинника вже почали обговорювати у Вінницькій міській раді. Мелодія «Щедрика» лунатиме із Вежі упродовж новорічних та різдвяних свят.

• Планується запуск мелодії на 30 грудня. Варіації «Щедрика» лунатимуть різні – український варіант, американський, зі словами і просто мелодії. Загалом обрано близько десятка найкращих «реміксів». Кожної години звучатимуть різні інтерпретації цієї пісні, – розповів журналісту VежА Ігор Малишев – заступник директора комунального підприємства «Подільський інформаційно туристичний центр», який займається обслуговуванням вінницького «Біг-Бена».

Музика головного годинника Вінниці

Взагалі годинник вінницької Вежі почав співати минулого року. Прокидається Вежа о 8-ій ранку. Спочатку годинник виграє гімн України, далі лунає сам бій. Щогодини лунає нова мелодія. У репертуарі годинника виключно українські пісні: «Два кольори», «Рушник», «Час рікою пливе», «Реве та стогне Дніпр широкий». Кожних 15 хвилин годинник дає короткий бій, кожні півгодини – довгий.

Востаннє мелодія з Вежі лунає о 22-ій годині, і це знову гімн України. І до ранку годинник мовчить.

• Таке є, мабуть, лише у Вінниці. В інших містах годинник на ратуші дає бій цілодобово. Через численні звернення мешканців центру міста, чиї домівки розташувалися навколо Європейської площі, мерією було вирішено у нічний час звук годинника вимикати. Хоча, гадаю, люди мають розуміти на що підписуються, коли обирають для життя саме центр міста – вони мають жити разом із ним, і з Вежею, – каже директор туристичного центру Володимир Ходацький.

За його словами, колонки на Вежі розташовані таким чином, щоби звук йшов далі на околиці, а в центрі міста був не надто гучним.

Історія годинника

Сама побудова вінницької Вежі розпочалася у 1910 році. У 1911 році будівництво дійшло до тієї точки, де мав бути встановлений годинник. Через затримки із доставкою годинника гальмувалося і покриття даху. Годинник із 4-ма мідними циферблатами коштував 3 тисячі рублів.

Діаметр годинника – близько 3,5 метрів, величина стрілок 1,5 – 1,7 метрів.

• Годинник знаходився дещо вище, ніж зараз. Він розташовувався у купольній башточці-надбудові. Після реконструкції у 1985 році циферблати змістилися на ярус нижче. Годинник тоді, як і зараз, мав 4 мідних циферблати. Нині ж їх пофарбовано. Годинник зроблено у Швейцарії, він дуже дорогий. Це був найбільш надійний механізм на той час, і він так і називався – «Надійний механізм». Такі годинники є на ратушах Кракова, Варшави, Львова. І у нас у Вінниці, – розповідає Володимир Ходацький.

Каже, що обслуговувати годинник  дуже важко. З моменту встановлення він майже не змінювався, лише 12 років тому механіку замінили на кварц. Це було потрібно зробити у зв’язку зі зношеністю самого механізму.

Нині годинник вінницької Вежі налаштовують самі працівники «Подільського туристично-інформаційного центру». Роблять це через комп’ютер, який також є раритетним. “Молодим фахівцям вже й не розібратися, як він працює”, – каже Ходацький і показує раритет.

Більш детальний технічний огляд проводить годинникар зі Львова – той самий, котрий налаштовує годинник на Львівській ратуші.

Цікаво, що для переведення стрілок вінницького «Біг-Бену» на літній або зимовий час вінницьким годинникарям доводиться разів 10 підійматися та спускатися, аби час на Вежі був максимально точним.

Фото Андрія Завертаного