У Вінниці вшанували пам’ять жертв Великого терору

Колись південно-східна частина Центрального вінницького парку була найстарішим кладовищем Вінниці, де було поховано чимало римо-католиків, а також жертв Великого терору. Сьогодні, 1 листопада, півсотні вінничан, переважно римо-католиків, влаштували тут меморативну акцію «Свіча пам’яті», аби вшанувати померлих.

1 листопада, у День Усіх Святих, у багатьох країнах світу вшановують пам’ять усіх святих Римо-католицької церкви. А 2 листопада відзначається День спомину всіх померлих вірних, що особливим чином свідчить про віру християн в життя після смерті й воскресіння мертвих.

На початку церемонії під звуки живої скрипки, на якій прозвучала відома композиція «Secret garden», учасники запалили та розклали лампадки.

Прийшов на акцію й віце-консул Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці Пшемислав Шиманський.

• Я вдячний, що у цей день можу бути тут і вшанувати пам’ять своїх померлих родичів, адже я далеко від своєї рідної домівки.

• Ця південно-східна частина парку була звичайним католицьким кладовищем, яке внаслідок злочинних дій більшовицького режиму було перетворено на парк. На околицях цього кладовища у 1937-1938 роках більшовики закопали понад 10 тисяч подолян. У 1943 році міжнародна команда експертів-лікарів провела ексгумацію цих тіл, яких було перепоховано біля кладовища Підлісне, – розповів голова організації «Кресов’яци» Юрій Войціцький.

Підтвердив це і голова «Вінницького історичного товариства» Олександр Федоришен, додавши, що кладовище було утворене на теренах тоді Калічанського Яру щонайменше з середини 18 сторіччя.

• Хочу нагадати, що в наступному році виповнюється страшна річниця – сторіччя Вінницької трагедії. І одна з локацій Центрального вінницького парку такої стала місцем спочинку репресованих. Тут поховані й вояки УНР, котрі загинули у так званому «чотирикутнику смерті» – від рук польських вояків, більшовиків та білогвардійців, а також від епідемії тифу. Мушу також додати, що 1 листопада є пам’ятною датою і для українців – це день постання Західно-української народної республіки, яка з’явилася у 1918 році. І ця сторінка теж є для нас гірким уроком, бо в ті роки лилася братерська кров поляків та українців. Й нині загиблі Львівські орлята – молоді польські бойовики, поховані на Личаківському кладовищі, поряд із вояцтвом Української Галицької армії, як нагадування слів маршалека Йозефа Пілдсудського, озвучені під час зустрічі із Симоном Петлюрою: «Без незалежної України не існуватиме незалежної Польщі», – сказав Олександр Федоришен.

Акція пам’яті завершилася спільною молитвою, яку провів настоятель Храму Діви Марії Ангельської Костянтин Морозов.

Фото Андрія Завертаного